Оригінальний спосіб впливу на погоду випробують в Об’єднаних Арабських Еміратах. Британська дослідницька група запустить в хмари спеціальні дрони з іонізуючими установками на борту. Електричні заряди малої потужності повинні привести до формування великих крапель з водяної пари.
Річна норма опадів в Об’єднаних Арабських Еміратах – близько 100 міліметрів. Такої кількості атмосферної вологи у вигляді дощу катастрофічно не вистачає для функціонування місцевого сільського господарства. Та й запаси прісної води не нескінченні. Людям потрібно пити, рослинність необхідно поливати, в тому числі висаджені повсюдно дерева. Тому уряд ОАЕ вживає різних заходів з видобутку життєво необхідної вологи будь-якими доступними способами.
Крім розвитку інфраструктури з опріснення води, істотні інвестиції вкладають у проєкти з управління погодою. Традиційні способи – начебто засіву хмар сухим льодом (твердий вуглекислий газ) і йодидом срібла – дозволяють підвищити рівень опадів на 30 відсотків. Це багато, і з кожним роком кількість вильотів спеціалізованих літаків тільки збільшується, але все одно недостатньо. Та й побічні ефекти від розпорошення цих хімікатів, попри багату історію їх застосування, дотепер до кінця не вивчені.
Тому ще в 2017 році уряд ОАЕ виділив 15 мільйонів доларів дев’яти перспективним проєктам по збільшенню кількості дощових опадів. Один з них втілюють в життя вчені з Редінгського університету (University of Reading, Англія). Технологія, пропонована британськими фахівцями, має на увазі іонізацію водяної пари в атмосфері. Під дією малопотужних електричних зарядів молекули води повинні об’єднуватися в краплі і випадати дощем.
- Китай приступив до випробувань орбітального гальмівного парашута
- Скоро з’явиться перша в світі вертикальна ферма на сонячній енергії
- Створена технологія опріснення води з майже 100% ККД
Як повідомляє видання Arab News, найближчим часом технологію випробують в Дубаї. Вчені відзначають, що, попри багатообіцяючі результати моделювання, успіх експерименту неочевидний. Але якщо ефект від роботи дронів виявиться помітним, то порівняно скромні інвестиції в розмірі 1,4 мільйона доларів окупляться дуже швидко. Політ одного літака для засіву хмар коштує кілька тисяч доларів, а льотна година безпілотника – істотно дешевше. Тим більше що для процесу не потрібні будь-які видаткові матеріали на зразок хімікатів і палива – тільки електроенергія.
Ідея використовувати електрику для управління погодою опрацьовується в різних частинах світу вже кілька десятиліть. Цілком успішні експерименти по стимулюванню дощу наземними іонізуючими установками робили в Китаї в 2008 році. Механізм їх роботи та шляхи удосконалення описані в науковій статті, опублікованій минулого літа в рецензованому онлайн-журналі MDPI. Наземні іонізатори мають дещо іншу конструкцію, як писав ще в 2014 році сайт ClimateViewer News, вже випробовували в ОАЕ.
Науково-дослідницька програма ОАЕ щодо стимулювання атмосферних опадів (UAEREP) стартувала у 2015 році. Її попередником був успішний національний проєкт по засіву хмар, в якому брали участь Національний центр дослідження атмосфери США (NCAR), Вітватерсрандський університет (Witwatersrand University, ПАР) і Національне управління з аеронавтики і дослідженню космічного простору США (NASA). На першому етапі UAEREP п’ятьом учасникам як приз пропонували грант в розмірі п’яти мільйонів доларів. Вищеописаний проєкт дослідників з Редінгського університету був частиною вже другого циклу програми. А третій, запущений в 2018 році, знову пропонував один приз.
Натхнення: naked-science.ru