Китай розпочне будівництво першої у світі атомної електростанції з торієвим реактором на розплавленій солі в 2025 році, яка не потребує води для охолодження, використовуючи для передачі тепла рідку сіль і вуглекислий газ.
Перший у світі реактор на рідинно-сольовому розплаві торію був побудований у США в 1960-х роках, але через високий рівень корозії технологія не отримала подальшого розвитку. Китайським ученим вдалося вирішити проблему корозії матеріалів, що відкриває шлях до широкого використання таких реакторів. Застосування торію, замість урану, як основного палива вирішує проблему обмежених запасів урану, забезпечуючи енергетичні потреби Китаю на 20 000 років.
Нова АЕС, введення якої в експлуатацію заплановано на 2029 рік, матиме теплову потужність 60 МВт і електричну 10 МВт. Вона буде розташована недалеко від першого експериментального торієвого реактора, побудованого три роки тому в пустелі Гобі. Цей реактор, потужністю 2 МВт, не виробляє електрику, але використовує інноваційні жароміцні сплави для протидії високим температурам, радіації та хімічній корозії. У червні минулого року Китайське управління ядерної безпеки видало дозвіл на його експлуатацію, а вже в жовтні було досягнуто стійкої ланцюгової ядерної реакції.
Реактори на розплаві солей мають низку переваг, особливо у сфері безпеки. Паливо подається в суміші з холодоагентом, що виключає можливість вибуху під час аварійної зупинки, характерного для реакторів на воді. У разі прориву першого контуру, розплав просто остигає, мінімізуючи ризик значного викиду радіоактивних речовин.
Планується, що невелика модульна електростанція буде експлуатуватися Шанхайським інститутом прикладної фізики Китайської академії наук. Проєкт також охоплює дослідницький центр і завод з переробки палива, де буде перероблено понад 80% відпрацьованого ядерного палива. Решту радіоактивних відходів буде перетворено на скло і поховано глибоко під пустелею Гобі.
З 2030 року Китай планує будівництво комерційних модульних торієвих реакторів з електричною потужністю 100 МВт і більше. Це стратегічно важливий крок, оскільки власних запасів урану Китаю недостатньо для довготривалого покриття енергетичних потреб країни. Тим часом, компанія TerraPower у США та деякі інші країни, багаті на торій, також працюють над ядерними дослідницькими проєктами.