У морі Лабрадор дослідники виявили судно “Квіз”, яке затонуло в 1962 році. Це судно стало останнім притулком для відомого полярного мандрівника сера Ернеста Шеклтона, який помер на його борту під час своєї останньої антарктичної експедиції. Про відкриття повідомляється у пресрелізі Канадського королівського географічного товариства.
Сер Ернест Шеклтон (1874-1922) був одним із найвідоміших полярних мандрівників початку XX століття. Він організував та брав участь у кількох експедиціях, зокрема Імперській трансантарктичній експедиції 1914 року, метою якої було перетнути сушею всю Антарктиду. Проте судно “Ендьюранс” зіткнулося з льодовими полями і затонуло, хоча екіпажу вдалося врятуватися. У 2022 році сучасні дослідники нарешті виявили уламки “Ендьюранса” в морі Ведделла.
У 1921 році Шеклтон розпочав свою останню антарктичну експедицію на судні “Квіз”, невеликому норвезькому китобійці, переобладнаному для цієї подорожі. Однак на шляху до Антарктиди експедиція зіткнулася з численними проблемами. На початку січня 1922 року, прибувши до селища Грювікен на острові Південна Георгія, Шеклтон помер від серцевого нападу. Екіпаж продовжив плавання, хоча початкові цілі експедиції не були досягнуті, і благополучно повернувся в Англію.
Після смерті Шеклтона судно “Квіз” повернули до Норвегії, де воно використовувалося у дослідницьких і рятувальних місіях, а також для тюленячого промислу. У 1962 році воно затонуло неподалік берегів Ньюфаундленду і Лабрадору. Через більш ніж півстоліття Канадське королівське географічне товариство повідомило, що міжнародна команда дослідників із Великої Британії, Канади, Норвегії та США виявила судно “Квіз” на дні моря Лабрадор. Дані, отримані за допомогою гідролокатора, підтвердили відповідність конструктивним особливостям і розмірам цього судна.
У складі експедиції були океанографи, історики та дайвери, зокрема норвежець Торе Топп, сім’ї якого належав “Квіз” у 1923-1962 роках, та Ян Хоєцький, онук Джона Роуеттера, завдяки якому Шеклтон придбав це судно у норвежців. Це відкриття не лише доповнює історію полярних досліджень, але й підкреслює важливість збереження морської спадщини.