Нейробіологи виявили модель активності мозку, яка допомагає людям не заблукати в просторі. Дослідження опубліковане в журналі Nature Human Behaviour.
Нейробіологи з Бірмінгемського університету та Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана визначили місце розташування в мозку внутрішнього “нейронного компаса” – ділянки, яка використовується для орієнтації в просторі та переміщення навколишнім середовищем. Результати важливі для розуміння хвороб Паркінсона та Альцгеймера, пов’язаних із порушенням навігації та орієнтації.
Вимірювання нейронної активності людей під час руху – складне завдання, оскільки більшість доступних технологій вимагають, щоб учасники залишалися якомога більш нерухомими. Щоб подолати цю проблему, вчені використовували мобільні пристрої ЕЕГ і захоплення руху.
В експерименті 52 здорові учасники виконували завдання на рухи, в той час, як активність їхнього мозку записувалася за допомогою ЕЕГ-кульок, які вимірювали сигнали від шкіри голови, та внутрішньочерепної ЕЕГ, яка записує дані з гіпокампа та сусідніх регіонів. Це дало змогу дослідникам визначити сигнали мозку, коли учасники рухали головами.
Після врахування “змішувань” у записах ЕЕГ, викликаних такими факторами, як рух м’язів або положення учасника в навколишньому середовищі, дослідники визначили точно налаштований спрямований сигнал, який з’являвся безпосередньо перед фізичними змінами.
Новий підхід відкрив можливості для вивчення особливостей орієнтації в просторі, зазначають учені. Це може мати значення для досліджень нейродегенеративних захворювань і для поліпшення навігаційних технологій у робототехніці та штучному інтелекті.