У мишей є одна цікава здатність — коли їм не вистачає їжі, вони впадають у сплячку. При цьому температура їх тіла значно знижується, а серце починає битися повільніше, що в сукупності призводить до уповільнення обміну речовин. Завдяки такому сну, гризуни можуть перечекати часи, коли у них немає доступу до їжі, і прокинутися в більш сприятливий день. На жаль, у людей такої здатності немає, хоча вона б нам явно не завадила. У такий сон могли б йти пацієнти, які чекають донорських органів — тисячі життів було б врятовано. Можливо, через пару десятків років така можливість у нас все ж з’явиться, тому що вчені знайшли ділянку мозку, яка відповідає за перехід організму в такий сон.
Сплячі тварини
Вміння йти у сплячку називається заціпенінням або торпором. Ця здатність була помічена у мишей, бабаків, їжаків і багатьох інших тварин. Стан, в який йдуть ці істоти, можна порівняти з глибоким сном. Однак, на відміну від звичайного сну, заціпеніння призводить до значного зниження температури тіла і уповільненню процесів, що відбуваються всередині організму. Тварини не реагують на зовнішні подразники і не відчувають голоду, завдяки чому можуть відпочити у важкі для себе часи.
За спостереженнями вчених, у сплячку впадають зовсім різні тварини. До них відносяться ведмеді, їжаки, ховрахи, кажани й величезна кількість комах. У ведмедів гризлі сплячка триває до 200 днів
Відділи головного мозку
Пошуком відділу мозку, що відповідає за переведення тварин в стан заціпеніння, зайнялися вчені з США та Японії. За даними наукового видання ScienceAlert, для цього вони провели експеримент, в якому взяли участь кілька лабораторних мишей. За допомогою хімічних речовин дослідники активували у них різні ділянки мозку — зафіксувати кожну активність їм допомогли прилади для спостереження за електричними явищами всередині організмів. У черевну порожнину гризунів були вшиті сенсори, які вловлювали зміни температури. Вчені вирішили, що якщо при активації певної ділянки мозку тіла тварин стануть холодніше — значить, вони знайшли той самий «перемикач сну».
Після декількох спроб, необхідна область мозку нарешті була знайдена. Ним виявився гіпоталамус, який дуже малий за розмірами і розташований в нижній частині головного мозку. При активації групи клітин, іменованих як Q-нейрони, лабораторні миші стали менш активними, температура тіла опустилася до 30 градусів Цельсія, а дихання стало поверхневим. Стало гранично ясно, що за стан заціпеніння у тварин відповідають вищезазначені Q-нейрони.
Після стимуляції нервових клітин, лабораторні миші пробули в сплячці цілих 48 годин. Через два дні вони почали приходити в себе і в кінцевому підсумку почали поводитися як завжди. На всяк випадок, вчені перевірили, чи не сталося у них за цей час пошкодження тканин внутрішніх органів — виявилося, що все гаразд. Отже, всі процеси, які запустили вчені, виявилися природними, і організми мишей були до них готові.
Люди майбутнього
Тепер залишається питання — чи є така область мозку у людей? А якщо є, то чи можна стимулювати і змусити людей впасти в заціпеніння? Може здатися, що між мишами і людьми немає нічого спільного. Однак, на молекулярному рівні між нами дуже багато схожих рис і саме тому багато ліків і косметичних засобів спочатку перевіряються саме на лабораторних мишах.
Залишається сподіватися, що дослідники не закинуть свою наукову роботу і в кінцевому підсумку дізнаються точно, чи можна змусити людей спати за допомогою стимуляції мозку. Така технологія була б дуже доречна, тому що в майбутньому астронавтам явно доведеться літати на далекі планети, шлях до яких займає дуже багато часу. Занурившись у стан заціпеніння, вони змогли б значно заощадити їжу і приберегти сили для проведення досліджень в зовсім іншому світі.
Натхнення: hi-news.ru