У єгипетському похованні знайшли фрагмент “Іліади” Гомера — і це змінює уявлення про ритуали римського Єгипту

У давньому Єгипті текст міг бути не просто текстом: він міг супроводжувати мертвого, захищати тіло, позначати статус або ставати частиною ритуалу переходу в інший світ. Саме тому знахідка папірусу з фрагментом “Іліади” Гомера на римській мумії в Оксірінху виявилася такою несподіваною: за повідомленням Університету Барселони, це перший відомий випадок, коли грецький літературний текст був свідомо включений у процес муміфікації.

Що відомо коротко

• Знахідку зробила археологічна місія Університету Барселони в Оксірінху, сучасному Аль-Бахнаса в Єгипті.
• Розкопки проводили в Tomb 65 у Sector 22 під час кампанії 2025–2026 років.
• Папірус був пов’язаний із римською мумією віком приблизно 1600 років.
• Текст ідентифікували як фрагмент Книги II “Іліади”, зокрема знаменитого “Каталогу кораблів”.
• Папірус проаналізували реставраторка Маргаліда Мунар, папірологиня Лія Масія та філолог Ігнасі-Шав’є Адієго.
• Важливе уточнення: деякі медіа писали, що папірус був “усередині” мумії, але дослідники з Centre for the Study of Manuscript Cultures уточнюють, що він був покладений на тіло, у ділянці між животом і грудьми.
• Головний висновок: знахідка показує, як у римському Єгипті перепліталися єгипетські поховальні традиції, грецька література та римська культурна ідентичність.

Чому ця знахідка така незвичайна

Оксірінх давно відомий як одне з найважливіших місць для вивчення стародавніх папірусів. Саме тут від кінця XIX століття знаходили тисячі грецьких, латинських, коптських і демотичних текстів: адміністративні документи, приватні листи, літературні фрагменти, навчальні вправи та релігійні тексти.

Але нова знахідка відрізняється контекстом. Грецькі літературні папіруси в Оксірінху — не сенсація самі по собі. Сенсація в тому, що фрагмент “Іліади” був пов’язаний із муміфікованим тілом і, ймовірно, став частиною поховального ритуалу.

Раніше археологи вже знаходили в подібних позиціях запечатані папірусні пакети, але їхній зміст був переважно магічним, ритуальним або документальним. Літературний текст такого масштабу — інша річ.

Це не просто “уривок книжки”, який випадково опинився біля тіла. Університет Барселони підкреслює, що папірус був покладений на ділянку живота як частина процесу бальзамування. А дослідники з Гамбурга додають важливу деталь: такі папіруси мали схожі технічні ознаки, були запечатані глиняними печатками та, ймовірно, готувалися у мummification workshop — майстерні муміфікації.

Тобто перед нами не випадкове сміття, а предмет із ритуальним сценарієм.

Що саме було написано на папірусі

Фрагмент належить до другої книги “Іліади”, де міститься знаменитий “Каталог кораблів”. Це один із найвідоміших і водночас найскладніших уривків епосу: у ньому перелічуються грецькі сили, які вирушили до Трої, їхні вожді, міста та кораблі.

Для сучасного читача такий список може здатися сухим. Але в античному світі він мав інше значення. Це була карта пам’яті, походження, престижу й культурної належності. У ньому різні регіони Греції отримували місце в спільній героїчній історії.

У римському світі “Іліада” була не просто поемою про війну. Освічені еліти вивчали Гомера як частину освіти. Його цитували, коментували, переписували й використовували як знак культурного статусу. Знати Гомера означало належати до спільного інтелектуального простору Середземномор’я.

Саме тому поява такого тексту в єгипетському похованні римської доби відкриває багато питань. Чи мав фрагмент символічне значення? Чи він був обраний через авторитет Гомера? Чи текст потрапив у ритуал тому, що папірус як матеріал мав практичну цінність? А можливо, важливими були не конкретні слова, а сам факт писемного артефакту, запечатаного й покладеного на тіло.

“Справжня новизна полягає в тому, що літературний папірус знайдено в поховальному контексті”, пояснив професор Ігнасі-Шав’є Адієго в повідомленні Університету Барселони.

Чому “всередині мумії” — не зовсім точне формулювання

Багато заголовків подали історію максимально драматично: мовляв, “Іліаду” знайшли всередині мумії. Це звучить ефектно, але дослідники просять бути точнішими.

У повідомленні Centre for the Study of Manuscript Cultures прямо зазначено, що деякі медійні повідомлення неточні: фрагмент не був знайдений “усередині” мумії, а був покладений на тіло, прикриваючи ділянку між животом і грудьми.

Ця різниця важлива. Якщо папірус був би буквально stuffing material — наповнювачем усередині тіла, це могло б вказувати на повторне використання старого тексту як дешевого матеріалу. Але якщо він був запечатаний і покладений на тіло у стабільній ритуальній позиції, історія стає іншою.

Тоді папірус працює як об’єкт поховального значення. Можливо, не тому, що хтось хотів “покласти Гомера в загробний світ” у сучасному романтичному сенсі, а тому, що запечатаний написаний матеріал мав місце в обряді.

Це гарний приклад того, як одна неточна деталь змінює інтерпретацію всієї знахідки. Археологія дуже залежить від контексту: де саме лежав предмет, як був складений, чи мав печатку, поруч із чим був знайдений, чи повторюється така практика в інших похованнях.

Без цього папірус легко перетворити на красиву, але спрощену історію.

Оксірінх: місто, де античність залишила архів у піску

Оксірінх розташований приблизно за 190 кілометрів на південь від Каїра, біля каналу Бахр-Юсуф. У греко-римську добу це було важливе місто, де співіснували єгипетські, грецькі та пізніше римські культурні практики.

Для папірології Оксірінх має майже легендарний статус. Сухий клімат допоміг зберегти величезну кількість текстів, які в більш вологих регіонах просто зникли б. Саме тому звалища, будинки, адміністративні споруди й некрополі цього міста дали науці тисячі документів.

Через такі знахідки ми знаємо не лише “велику історію” царів і воєн, а й повсякденне життя: податки, судові справи, шкільні вправи, списки зерна, приватні листи, молитви й літературні тексти.

У цьому сенсі фрагмент “Іліади” з мумії — частина великої історії Оксірінха як міста текстів. Але він також виходить за межі звичайної папірології, бо показує, що написаний матеріал міг переходити з освітнього або літературного середовища в ритуальне.

Схожий ефект мають інші археологічні відкриття, коли один предмет несподівано поєднує різні світи. Наприклад, знахідки на кшталт давніх артефактів, що змінюють уявлення про культуру й ритуали часто стають важливими саме тому, що ламають просту межу між “побутовим”, “священним” і “літературним”.

Чому Гомер був важливий у римському Єгипті

Щоб зрозуміти цю знахідку, треба пам’ятати: римський Єгипет не був культурно однорідним. Тут співіснували місцеві єгипетські традиції, грецька мова адміністрації та освіти, римська політична влада й різні релігійні практики.

Після завоювання Єгипту Римом у 30 році до н. е. країна стала важливою провінцією імперії. Але грецька культура, яка посилилася ще з часів Александра Македонського і Птолемеїв, залишалася надзвичайно впливовою. Освічені люди читали грецькі тексти, а Гомер був одним із центральних авторів шкільної традиції.

“Іліада” виконувала роль не просто літератури. Вона була культурним кодом. Через неї навчали мови, риторики, моралі, пам’яті й статусу. Її знання могло показувати, що людина належить до освіченого світу імперії.

Водночас у похованнях Єгипту зберігалися давні уявлення про тіло, загробне існування, захист померлого й силу написаного слова. Саме на перетині цих традицій і виникає загадка: грецький героїчний епос опиняється в єгипетському поховальному ритуалі римської доби.

Це не обов’язково означає, що померлий “любив Гомера” або хотів читати його після смерті. Але це точно означає, що грецький літературний текст міг мати значення далеко за межами шкільної лави.

Що це говорить про силу тексту в давньому світі

Сучасна людина часто сприймає текст як інформацію: прочитав, зрозумів, передав далі. У давньому світі текст міг бути ще й предметом дії. Написане слово могло захищати, засвідчувати, проклинати, благословляти, відкривати шлях або позначати належність.

Єгипетська традиція особливо добре показує цю силу письма. “Книга мертвих” була не просто збіркою релігійних текстів, а набором заклинань і знань, які мали допомогти померлому пройти небезпечний шлях у потойбіччі.

У греко-римському Єгипті такі уявлення не зникли, а змішалися з новими мовами, матеріалами й культурними авторитетами. Запечатані папіруси на тілах померлих могли бути частиною цієї змішаної практики.

Саме тому фрагмент “Іліади” не варто сприймати як випадкову “античну закладку”. Він може показувати, що межа між літературою, ритуалом і матеріальною культурою була набагато гнучкішою, ніж здається сьогодні.

Подібні відкриття добре вписуються в ширший інтерес до того, як тексти переживають своїх авторів і змінюють функції. Одні рукописи стають шкільними вправами, інші — амулетами, треті — частиною поховання. Іноді саме археологія показує, що книжкова культура давнини була не менш складною, ніж сучасна.

Чи був цей папірус обраний навмисно

Це головне питання, на яке поки немає остаточної відповіді.

Одна можливість — текст мав конкретне символічне значення. “Каталог кораблів” описує перехід війська до Трої, пам’ять про героїв, перелік імен і місць. У поховальному контексті це могло відлунювати теми подорожі, переходу, слави або належності до ширшої традиції.

Інша можливість — важливим був не зміст “Іліади”, а сам папірус як письмовий об’єкт. Якщо в ритуалі використовували запечатані папіруси, конкретний текст міг бути менш важливим, ніж форма, матеріал, печатка й позиція на тілі.

Третій сценарій — повторне використання. У давньому світі папірус був цінним матеріалом, і тексти могли жити кілька життів. Те, що колись було літературним фрагментом або навчальним текстом, могло пізніше стати частиною іншої практики.

Але знахідка у стабільній ритуальній позиції й порівняння з іншими запечатаними папірусами роблять версію “звичайного сміття” менш переконливою. Найімовірніше, перед нами саме ритуальне використання письмового артефакту — хоча точний мотив ще потребує дослідження.

Це схоже на ситуацію, коли в майбутньому археологи знайдуть сторінку з класичного роману в ритуальному похованні. Вони не зможуть одразу сказати, чи покійний любив цей роман, чи сторінку використали як символ, чи вона мала іншу функцію. Але сам факт контексту змусить поставити нові питання.

Чому відкриття важливе для історії культури

Ця знахідка важлива не тому, що “Іліаду” знайшли вперше. Гомерівські папіруси відомі давно. Важливе те, що текст опинився в поховальному контексті, пов’язаному з муміфікацією.

Це дає три великі підказки.

По-перше, грецька література в римському Єгипті була не лише шкільною або елітарною справою. Її матеріальні носії могли входити в інші сфери життя й смерті.

По-друге, єгипетська поховальна практика римської доби була не застиглою традицією, а живою системою, яка могла включати нові культурні елементи.

По-третє, археологія текстів має значення не лише тоді, коли знаходить невідомий твір. Навіть відомий уривок, якщо він лежить у незвичному місці, може змінити наше розуміння давнього суспільства.

Схожим чином археологи іноді переосмислюють цілі епохи через одну деталь — наприклад, коли нові знахідки змінюють уявлення про давні цивілізації не завдяки золоту чи монументам, а завдяки контексту звичайного предмета.

Ефект масштабу: одна сторінка між трьома світами

Фрагмент “Іліади” з Оксірінха — це маленький шматок папірусу, але він стоїть на перетині трьох великих світів.

Перший — грецький світ Гомера, де “Іліада” формувала уявлення про героїзм, пам’ять, війну, славу й людську вразливість.

Другий — єгипетський світ поховальних ритуалів, де тіло, текст, печатка й правильне розміщення предметів могли мати значення для посмертного існування.

Третій — римський імперський світ, де культурна ідентичність будувалася через освіту, мову, цитати й спільний канон.

Саме тому ця знахідка така сильна. Вона не просто додає ще один фрагмент до списку гомерівських папірусів. Вона показує, як література могла рухатися між школою, домом, майстернею бальзамувальника і могилою.

І в цьому сенсі маленький уривок із “Каталогу кораблів” сам здійснив дивну подорож — від епічної пам’яті про Трою до тіла людини, похованої в Єгипті через багато століть після Гомера.

Цікаві факти

• У 1897 році Бернард Гренфелл і Артур Гант почали систематичні розкопки в Оксірінху, які дали тисячі папірусів із літературними, адміністративними й приватними текстами греко-римського Єгипту.
• У 2018 році в Єгипті знайшли давню майстерню муміфікації в Саккарі, що допомогло краще зрозуміти професійні практики бальзамувальників.
• У 2021 році археологи повідомили про знахідки мумій із золотими язиками в Єгипті, які пов’язують з уявленнями про здатність померлих говорити в потойбіччі.
• У 2023 році дослідники змогли прочитати частину обвугленого сувою з Геркуланума за допомогою штучного інтелекту, показавши, що нові технології можуть повертати до життя тексти, які вважалися фактично недоступними.
• У 2024 році дослідження давньоєгипетських “портретів Фаюма” знову привернули увагу до того, як у римському Єгипті поєднувалися місцеві поховальні традиції та греко-римська візуальна культура.

Що це означає

Знахідка папірусу з “Іліадою” не означає, що єгиптяни масово клали Гомера в мумії. Навпаки, її цінність у тому, що це винятковий і поки унікальний випадок.

Але саме винятки часто показують приховані можливості культури. Вони демонструють, що римський Єгипет був не простим набором “єгипетського”, “грецького” і “римського”, а живим середовищем, де традиції змішувалися, змінювали функції й створювали нові ритуальні форми.

Для археології це означає потребу уважніше дивитися не лише на текст, а й на його матеріальне життя: як папірус був складений, запечатаний, покладений, ким підготовлений і в якому ритуалі використаний.

Для історії літератури це нагадування, що великі тексти існують не лише в бібліотеках. Вони можуть опинятися в могилах, амулетах, шкільних табличках, сміттєвих насипах і ритуальних пакетах. І кожне таке місце змінює їхнє значення.

FAQ

Чи справді “Іліаду” знайшли всередині мумії?

Точніше казати, що папірус був покладений на муміфіковане тіло в ділянці живота або між животом і грудьми. Дослідники з Гамбурга окремо уточнили, що формулювання “всередині мумії” в деяких медіа є неточним.

Який саме уривок “Іліади” знайшли?

Папірус містить фрагмент Книги II, відомий як “Каталог кораблів”. Це перелік грецьких сил, які, за епосом, вирушили до Трої.

Чому грецький текст опинився в єгипетському похованні?

Остаточної відповіді ще немає. Найімовірніше, папірус був частиною поховального ритуалу римського Єгипту, де письмові об’єкти могли мати захисну, символічну або ритуальну функцію.

Чи це перша знахідка грецького папірусу в Оксірінху?

Ні. Оксірінх відомий тисячами грецьких папірусів. Новизна саме в тому, що грецький літературний текст знайшли в контексті муміфікації.

WOW-висновок

Найдивовижніше в цій знахідці не те, що фрагмент Гомера пережив 1600 років. Ще вражаючіше те, що він пережив їх не в бібліотеці, не в архіві й не в шкільному зошиті, а на тілі людини, яку готували до потойбіччя в римському Єгипті.

Один невеликий папірус з’єднав Трою, Рим і Єгипет — три світи, розділені мовами, богами й століттями. І саме такі знахідки нагадують: історія культури живе не лише в текстах, а й у місцях, куди ці тексти потрапляють після того, як їх прочитали.