Фінська журналістка Анна-Лєна Лаурен довго жила в Росії і написала книгу про сучасне російське життя, з позиції здорового глузду цивілізованої європейської жінки. Книга була видана в грудні 2009 року. Автор вважає, що в назві книги немає нічого образливого. Це можна порівняти з французьким висловом Ils sont fous. “Вони божевільні”. Але в хорошому сенсі слова. А наскільки їй це вдалося, ви можете оцінити цитати з цієї книги.Цитати з книги:
1. Мабуть, найбільша таємниця Росії полягає в наступному: жінки не дурніші і не слабші за чоловіків – навпаки. Але ніхто не говорив про це чоловікам.
2. В Росії надлишок гарних, добре освічених, компетентних жінок – і недолік непитущих працюючих чоловіків.
3. Бути самотньою дівчиною в Росії в жодному випадку не шикарно.
4. Жінкам доводиться самим бути собі кам’яною стіною. Якби не вони, Росія давно пішла б на дно.
5. Росія – країна невдячна. Росія ірраціональна, обтяжлива, норовлива, самовдоволена, строптива, чуйна і сердечна, щедра, болісно-чутлива, зла- але все-таки не злопам’ятна.
6. Мої російські приятельки дуже мало говорять про секс. Постільні подвиги чоловіків і бойфрендів не є у (російських) подруг темою для обговорення в такій же мірі, як, наприклад, у Фінляндії. Нерозв’язна загадка: чому російські жінки витрачають стільки енергії на те, щоб виглядати сексуально, і при цьому ніколи не говорять про секс?
7. Деякі стверджують, що російські жінки одягаються як повії. Це неправда. Тут буває по-різному.
8. Спідниць коротших, ніж у Москві, я не бачила ніколи. Цілком природно, що в країні крайнощів повинно проживати безліч дівчат, які вважають, що спідниці належить ледве-ледве прикривати труси. Навіть при мінусовій температурі.
9. Російське суспільство демонструє чоловічий шовінізм досить відверто і стійко. Наприклад, в порядку речей писати оголошення про прийом на роботу наступним чином: «Потрібен секретар, жінка, до 25 років, зріст не нижче 175 см».
10. Самі жінки протестують рідко. Вони не розуміють, до чого насправді прагнуть учасниці жіночого руху за права жінок. «Ми і так командуємо чоловіками. Вся заковика в тому, щоб переконати чоловіка, що він приймає рішення».
11. Солідарність російських чоловіків незламна… Постояти за друзів – справа честі. Не великий гріх зрадити дружині, зрадити друга – таке не прощається.
12. Більшість російських чоловіків дуже галантні. На відпустці у Фінляндії мене страшенно дратують ці до жаху неотесані і неуважні фінські чоловіки, які в поїзді не допоможуть заштовхати важкі сумки на полицю. В Росії таке просто неможливо.
13. Мене більше не бентежить, коли російський чоловік притримує мені двері або платить за мою чашку кави – це проста ввічливість, ніхто не збирається заводити зі мною інтрижку. Я більше не наполягаю, що сама заплачу… – ні до чого, крім спору, це не призведе… Жінка, яка вперто нав’язується зі своїми грошима, аж ніяк не пропагує скандинавську рівноправність. Російський чоловік в її поведінці нічого не зрозуміє. Він тільки образиться і розгубиться.
14. (тут неповна цитата зі слів норвезького чоловіки, але все одно цікаво: «…Російські жінки чудово досягли успіху в справі маніпулювання чоловіками. Так як чоловік сильніший і більш незалежний, необхідно розставити на нього як можна більше пасток. Російським чоловікам це відомо, і вони не дають себе обдурити. Іноземці ж, навпаки, занадто раціональні і наївні. Вони не вміють «читати» поведінку своїх російських подружок і швидко потрапляють в підкаблучники…»
15. На святкових вечерях чоловіки завжди обов’язково п’ють за жінок.
16. Російська демократія котиться назад з тих самих пір, як до влади прийшов Путін, – це факт, і нічого тут не поробиш.
17. В Росії… громадяни не розуміють, навіщо їм служити суспільству, яке не служить їм. Державних і муніципальних службовців глибоко зневажають, вважається, що їх єдина завдання – дбати про власну вигоду і красти стільки, скільки вийде.
18. Велика частина росіян щиро симпатизує Путіну і тому приймає призначеного Путіним престолонаслідника Дмитра Медведєва.
19. Опозиційні демонстрації придушуються одним і тим же способом: загальна кількість міліціонерів і омонівців як мінімум дорівнює числу демонстрантів.
20. З усіх потенційних спадкоємців трону Медведєв – найсучасніший: він вчився працювати з айфоном ще в ті часи, коли в Росії неможливо було придбати ліцензійну модель.
21. Моя старенька «Нокіа-6310», найкраща «Нокіа» яка коли-небудь вироблялися, викликає досить дивну реакцію: чому іноземна журналістка роз’їжджає на моделі десятирічної давнини? Пояснення на кшталт того, що я ще не бачила телефону з такою довгопрацюючую батарейкою, зустрічаються з повним подивом. Адже справа не в практичних достоїнства телефону, а в тому, як ти виглядаєш з ним в руці!
22. У Фінляндії люди намагаються сунути тобі двадцять центів, якщо беруть у тебе сигарету. Останнє (про сигарети) може змусити росіян піти в ступор…
23. Коли вибудовується черга, службовці паспортного контролю навіть не намагаються працювати швидше або покликати на підмогу колег. Нехай люди постоять. Подумаєш, черга!
24. Москва – місто безсердечне і у вищій ступеня несентиментальне, люди тут борються за виживання і стурбовані одним: заробити гроші… Всі страшенно поспішають… Жителі Нью-Йорка нервово курять в стороні…
25. Приїжджаєш у відпустку в Гельсінкі і раптом помічаєш, що в цьому місті у всіх є здача… Абсолютно неправдоподібно і майже нудно.
26. Всім у Росії відомо, що більшість міліціонерів хочуть одного – грошей… Всім відомо, що міліціонери тільки і шукають, з кого здерти гроші, так навіщо звертати увагу на те, що вони кажуть? І так як в Росії про все можна домовитися, питання тільки в тому, щоб приступити до переговорів.
27. Олена вважала, що надійніше заплатити триста євро інструктору, який поділить здобич зі своїми контактерами в міліції, і таким чином забезпечить Олені водійські права. Їй і в голову не прийшло, що можна отримати права, просто навчившись керувати, – набагато простіше проплатити іспит.
28. У Росії стати політиком – це бізнес-концепція.
29. Спілкування в Росії настільки важливо, що зовнішні обставини перестають мати значення. Кілька разів мені траплялося смажити шашлик в холод і під дощем – якщо ми вирішили відправитися в парк на шашлики, то ми так і робимо, незалежно від примх погоди. Дупі мокро? Підстели пакет! Замерзла? Випий горілки і співай.
30. Росіянин, який хоче випити з тобою горілки, дає зрозуміти, що налаштований дружньо. Кращий спосіб подружитися – випити разом. Відмову можуть розцінити як пряма образа, знак того, що ти не хочеш дружити.
31. Немає такої покупки, яка не була б занадто дрібною, щоб її не обмити.
32. Посміхатися, сміятися, просити, благати, плакати чи кричати – ось мова, яку росіяни розуміють краще фінів.
33. Росіяни збираються провести наступні тисячу двісті років у спробах зрозуміти своє власне існування. Безуспішних, зрозуміло.
Наявність якої завгодно національності не може бути жодною перевагою в жодній країні. Націоналізм – це абсолютно хибна ідеологія. Жодна національність не є заслугою кожної окремої людини, бо ж батьків не обирають. Є лише ЗАГАЛЬНОлюдські цінності. Крапка.
Також жодна національність не може бути “ганебною”. Бо не існує в світі (і не буде існувати ніколи) “нації-вбивці”, “фашистскої нації” тощо – бо не існує народу, ВСІ представники якого були б злочинцями.
Є дещо інше. Є лідери, які захоплюють владу, проголошуючи лозунги, що грають на найнижчих тваринних інстинктах, закладених природою в кожного І юрма буває захоплена тими лозунгами настільки, що іде на загальнолюдські злочини, вважаючи звірство легальним. Адже його проголошує глава держави, їх лідер, їх ідеал! Тому-то “не сотвори собі кумира”… Бо кумири можуть завести не туди…
Саме це і відбувається в Росії, значна частина населення якої з”їхала з глузду так само, як і її лідер.
Далі російською:
Как Путин сходил с ума, и не вернулся.
“История болезни” Путина чрезвычайно типична для любого диктатора. Дело в том, что очень длительное владение значительной властью является, как правило, запредельной, разрушительной нагрузкой на психику почти любого человека (при крайне редких исключениях). Что уж говорить о власти практически безграничной, авторитарной! Именно потому высшая (президентская) власть в демократических странах строго ограничивается и по времени, и по срокам. И по полномочиям.
Но Россия (и это факт) – недемократическая страна.
Получив власть в 1999 году из рук Ельцина, Путин перестроил власть по-своему, с единственной целью: получить власть навсегда.
Для этого он создал “вертикаль власти”, то-есть, власть, построенную на демонстрируемой и доказанной лично преданности чиновников Путину.
В демократических странах система власти устроена совершенно иначе. Там есть “противовесы” в лице оппозиции, конкуренция разных ветвей власти, вездесущие СМИ, а также контроль власти гражданским обществом. И обществом там контролируется почти любая деятельность власти. Конечно, если бы контролировалось всё – это было бы идеально – но ведь идеала не существует. К нему можно только стремиться… Но и то, что имеется, даёт лучшие результаты, чем любая диктатура.
Но как же контролировать “вертикаль власти”, закрытую от общества, от СМИ, от оппозиции, которую Путин практически уничтожил? Поставить “контролёра” над каждым чиновником? Но ведь каждого чиновника не проконтролируешь. И “проверяющего” просто купят. Поставить “контролёров” над “проверяющими”? И их купят… Так в России и происходило. Собственно, так там и происходит. Потому-то альтернатив демократии -просто нет.
Но Путин не умел строить демократическую власть. В первую очередь ИЗ-ЗА ЛИЧНЫХ КАЧЕСТВ. В КГБ СССР отбирали и учили быть скрытным и лояльным начальнику, и требовать полной лояльности от подчинённых. И Путин был хорошим службистом… Безинициативно- исполнительным и “закрытым”. Потому-то и окружение Ельцина и назначило его преемником. За послушность. Но если это хорошо для помощника, то лидер из такого не получается…
И потому-то демократия претит Путину – она сразу покажет все его слабости…
Что сделал Путин, отказавшись от демократии, глубоко противной ему лично? Как он решил управлять властью? Он просто разрешил воровать ВСЕМ чиновникам. Нет, он не сказал прямо – “идите и воруйте, и носите дары “наверх”.
Просто судебной ветви власти было приказано закрывать глаза на воровство. Вспомните дела мера Москвы Лужкова, министра обороны России Сердюкова. Вспомните десятки других высших чиновников. Все их коррупционные дела просто замяли по указанию “свыше”. Дело Лужкова замяли, например, после того, как его банк перешёл двоюродному брату Путина.
Что получил Путин в результате?
1)Абсолютную власть.
2)Тотальное воровство – воруют напропалую все чиновники.
3)На каждого чиновника есть компромат. И как только чиновник перестаёт слушаться – его немедленно объявляют коррупционером! Если опять становится послушным, в том числе отдаёт деньги Путину – уголовное дело закрывают. Ведь банк Лужкова перешёл к двоюродному брату Путина… И дело замяли. А вы не знали!?
Так Путин получил НЕОГРАНИЧЕННУЮ власть, подконтрольные СМИ, уничтоженную оппозицую и мёртвое гражданское общество, заменённое совершенно невменяемыми “зомби”, ненавидящими весь мир, но особенно почему-то США.
А ведь такая власть – тотально разрушительна и для морали, и для экономики России. И разрушение это – неотвратимо. И остановить его при такой системе власти – НЕВОЗМОЖНО.
А Путин уже немолод. И, вероятно, он начал с ужасом понимать, что приказ (даже письменный) и щелчок пальцами не поднимет его потенцию, ботокс не сделает его молодым, журавли не возьмут его в небо, дельфины – не подарят Океан Бессмертия, а тигры – не вернут прежней силы и молодости. И что самое плохое – всё это невозможно купить ни за какие деньги. Всё равно придётся умереть! А ведь он уже считал себя бессмертным.
И потому он сошёл с ума. Именно такую нехорошую вещь делает с каждым диктатором его беграничная и бесконтрольная власть, когда многие годы выполняется любая его прихоть. Диктатор начинат считать себя всесильным. Практически богом.
Потому-то Майдан жутко испугал Путина. Ведь Майдан его не испугался, и не подчинился ему. Ещё больше его разъярила мировая поддержка Майдана. Он понял, что Майдан и ненависть народа – его страшное будущее. Именно поэтому он совершенно в невменяемом состоянии начал и продолжает войну с Украиной. Если Путин НЕ ПРОИГРАЕТ эту войну – то вся цивилизация и её задворки – Россия, могут заплатить за это третьей мировой войной.
Путину будет всё равно. Он уже знает, что идёт прямо в ад. И потому он может захотеть потащить за собой и Россию, а с нею, если сможет – и кусок мира. Как можно больший кусок.
“Так не доставайся же ты никому” – эта цитата из “Бесприданницы” русского писателя Островского – вот конец любого бесноватого ничтожества, которое считало себя уже почти владельцем мира, но не оказалось таковым…
Демократический мир не должен допустить этого, ни в коем случае. Либо он заплатит очень большую цену. Такую, которой не платил ещё никогда. Ведь мы живём в ядерую эру.