Згідно з новим дослідженням вчених геофізичного інституту Університету Аляски Фербенкс, іони водню і кисню, що виходять з верхніх шарів атмосфери Землі, могли потрапити на Місяць.
За оцінками нового дослідження, полярні області Місяця можуть містити до 3 500 км.кубічних поверхневої вічної мерзлоти або підземної рідкої води. Вона з’явилася з іонів, які були частиною атмосфери Землі. Це обсяг, порівнянний з озером Гурон в Північній Америці, восьмим за величиною озером у світі.
За словами дослідників, вони вирахували цей обсяг води, за умови, що всього 1% викидів з атмосфери Землі досягає Місяця.
Зазвичай вважається, що більша частина місячної води потрапила туди з астероїдів і комет, які зіткнулися з Місяцем. Більшість цих небесних тіл врізалося в місяць близько 3,5 млрд років тому, коли Сонячній системі було близько 1 млрд років.
Вчені також висувають гіпотезу про те, що джерело іонів — сонячний вітер. Він несе іони кисню і водню, які, можливо, об’єдналися і осіли на Місяці у вигляді молекул води.
Автори нової роботи припускають, що іони водню і кисню потрапляють на Місяць, коли він проходить через хвіст магнітосфери Землі. Це відбувається приблизно п’ять днів на місяць. Магнітосфера – це краплеподібний міхур з магнітного поля Землі, який захищає планету від безперервного потоку заряджених сонячних частинок.
Дослідницька група використовувала гравітаційні дані з місячного розвідувального орбітального апарату НАСА для вивчення полярних регіонів, а також декількох великих місячних кратерів. Вони відзначили, що аномалії, які відбуваються в підземних вимірах ударних кратерів – це говорить про те, всередині є рідка вода або лід.