Команда вчених, яка працювала разом зі знімальною групою National Geographic у віддалених районах Амазонки, виявила раніше не задокументований вид гігантської анаконди.
Мухи на голові північної зеленої анаконди / © Karine Aigner
Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі MDPI Diversity, зелена анаконда Eunectes murinus насправді являє собою два генетично різних види. І це незважаючи на те, що кожен вид виглядає настільки схожим, що навіть експерти не можуть відрізнити їх один від одного.
Новий вид змії відкрили під час зйомок National Geographic серіалу “Від полюса до полюса” з Віллом Смітом. Знімальна група отримала рідкісне запрошення від вождя племені мисливців ваорані дослідити регіон і зібрати зразки найбільшої з існуючих анаконд. Місцеві мисливці взяли вчених із собою в джунглі в 10-денну експедицію на пошуки цих змій, які в племені вважаються священними. Вони сплавлялися на каное вниз річковою системою і змогли знайти кілька анаконд, які причаїлися на мілководді, чекаючи на здобич.
Розміри виявлених створінь були значні: одна самка досягала 6,3 метра в довжину. А за неофіційними даними народу ваорані, вони помічали в цьому районі анаконд завдовжки понад 7,5 метра і вагою близько 500 кілограмів. Вважається навіть, що найбільші анаконди здатні вбити і з’їсти людину. Однак подібні інциденти були достовірно задокументовані тільки в Азії – зі зміями, відомими як сітчасті пітони.
Вченим вдалося зловити і вивчити знайдених змій. Також їхні колеги зібрали зразки крові та тканин у зелених анаконд в Еквадорі, Венесуелі та Бразилії. Проаналізувавши генетичні дані, дослідники виявили чітку відмінність між анакондами, відібраними в північній частині ареалу, і тими, що мешкали на півдні. Північний вид зелених анаконд відокремився від південної зеленої анаконди майже 10 мільйонів років тому, і генетично вони різняться на 5,5 відсотка (для порівняння, геном людини відрізняється від геному шимпанзе всього приблизно на два відсотки).
Ґрунтуючись на нових даних, автори дослідження запропонували перейменувати змій, що мешкають на півночі, на північну зелену анаконду Eunectes akayima, тоді як E. murinus, як і раніше, буде належати до південних зелених анаконд.
Дві північні зелені анаконди в “клубку розмноження” / © Jesus Rivas
Надалі вчені планують розібратися, як північні та південні зелені анаконди встали на різні еволюційні шляхи. Ці два види співіснували поруч один з одним мільйони років, і все ж у їхній генетиці немає жодних свідчень схрещування. Крім того, фокус дослідників спрямований на вивчення ризику вимирання гігантських змій Амазонки.
Рідкісні анаконди, як і інші види, що мешкають у цій віддаленій екосистемі, стикаються зі значними екологічними загрозами. Знеліснення басейну Амазонки внаслідок розширення сільського господарства призвело до втрати середовища проживання навколо на 20-31 відсоток, що потенційно торкнеться до 40 відсотків її лісів до 2050 року. Описана північна зелена анаконда має набагато менший ареал, ніж південна, і це робить її більш вразливою до зникнення.
У результаті відкриття нового виду на півночі Амазонки показує, що ми все ще знаємо дуже мало про динаміку потоку генів у найрізноманітнішій наземній екосистемі у світі.