Багато мрійників в сьогоденні і минулому, дивлячись на зірки, уявляли собі прогулянки по іншій планеті. Ця ж думка є головною темою багатьох науково-фантастичних фільмів на протягу вже цілого століття.
Однак, коли справа доходить до перетворення наукової фантастики в науковий факт, з’являються різні сумні обмеження, з якими вчені поки лише шукають способи боротьби. Почати хоча б з того, що на сьогоднішній день не існує технологій, які дозволяють швидко подорожувати між світами (їх концепції розробляються, але до реалізації на практиці цих планів поки далеко).
Серед інших вагомих причин – величезні грошові витрати. Так, щоб відправити місії з екіпажем навіть на найближчі планети, потрібно дуже багато грошей, часу і зусиль.
Але, не все втрачено, вважають інженери. Завдяки постійним розробкам в області мініатюризації електроніки, цілком можливо, що в майбутньому людство зможе відправити до інших світів невеликі космічні кораблі, які будуть нести в собі хоча б щось від людства.
Саме в цьому і полягає надія професора Філіпа Любіна (Philip Lubin) і Тревіса Бредшірса (Travis Bradshears) — співзасновників програми Voices of Humanity (“Голоси людства”). Проект нещодавно почав збирати кошти на реалізацію на платформі Kickstarter.
Любін — професор Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі. Він також є вченим проектів Directed Energy Propulsion for Interstellar Exploration (скорочено DEEP-IN), фінансованих агентством НАСА, і Directed Energy Interstellar Study. Ці програми передбачають розробку технологій, які дозволять розганяти апарати до швидкості, порівнянної зі швидкістю світла, за допомогою масиву лазерів і великих вітрил. Інженери вважають, що вони допоможуть втілити у життя мрію про міжзоряні польоти.
https://youtube.com/watch?v=-X6kwzwtqaU
Крім цієї основної роботи, професор Любін і Брідшірс запустили спільний проект Voices of Humanity, спрямований на створення першої в світі “космічної капсули часу”. Такі капсули, які деколи називають листом в майбутнє, є своєрідним посланням для майбутніх поколінь. І зазвичай вони закладаються в основу споруджуваних будівель або пам’яток. Любін і Бредшірс порахували, що таку ідею можна реалізувати і в космічних масштабах, але тільки капсули будуть вже від всього людства.
Для того щоб здійснити цю ідею, необхідно створити Humanity Chip (Чіп людства”), спеціальний напівпровідниковий запам’ятовувальний пристрій, який можна прикріпити до невеликого космічного корабля, який є частиною проекту DEEP-IN або інших подібних програм. Такий чіп міститиме дані, що включають повідомлення, медіа-файли і навіть цифрові копії ДНК всіх тих, хто захоче взяти участь у місії.
“Ми хочемо помістити на борт корабля якусь частину людства. Природно, ми не можемо зменшити людей, тому ми з Тревісом подумали про те, що люди можуть стати свого роду цифровими космонавтами. Ми хотіли б прокласти шлях до міжзоряних місій, в яких можна було б послати частину людства до зірок”, — говорить Любін.
Цей цифровий архів буде схожий на золоту пластинку, вміщену на зонди місії Voyager, але значно більш складним. Використовуючи всі успіхи, досягнуті в області обчислювальної техніки, електроніки та зберігання даних за останній час, архів буде містити в декілька мільйонів разів більше інформації, а сам при цьому залишатися неймовірно мініатюрним.
На думку Любіна, архіви даних, звичайно, не зрівняються зі справжніми космонавтами, що освоюють інші планети, але це дозволить людству відправити хоча б частину себе в космічну подорож.
Вчені планують запустити свій перший чіп Humanity Chip 1.0 на низьку навколоземну орбіту в 2017 році. Після чого послідує створення другого — Humanity Chip 2.0.
Зрештою, дослідники сподіваються, що “чіпи людства” стануть частиною місій, шлях яких до місця призначення буде поступово збільшуватися, і, врешті-решт, призведе до місії в міжзоряний простір.