Дослідники змоделювали масове вторгнення зомбі в густонаселені райони і розповіли, куди варто бігти в першу чергу, якщо ви хочете врятуватися від орди живих мерців.
На випадок раптового нашестя зомбі завжди корисно мати під рукою запасний план. Якщо ви любитель голлівудських фільмів жахів, то можете насамперед попрямувати в шинок або найближчий торговий центр — але ми вам категорично не радимо цього робити.
На перший погляд величезний ТЦ оснащений всіма зручностями, до яких ми так звикли. Якщо вже доживати останні дні в пеклі, так чому б не зробити їх максимально комфортними, забезпечивши себе запасом смачної їжі, води і консервів? А якщо душа просить декадансу, то до ваших послуг завжди знайдеться паб, повний алкоголю — можна скрасити з його допомогою похмурі дні зомбіапокаліпсиса.
Однак якщо ваша мета — виживання, то всі ці варіанти не підходять. У 2015 році, щоб краще зрозуміти поширення реальних захворювань, команда статистиків з Корнелльського університету в США змоделювала поширення вигаданої чуми зомбі, що розповсюджується по континентальній частині Сполучених Штатів. У результаті виявилося, що найкраще місце для того, щоб уникнути зараження — це віддалені, малонаселені місця. Так-так, ті самі, які у фільмах часто стають місцем проживання божевільних сектантів або особливо рідкісних різновидів нечисті.
Згідно з розрахунками, щоб дістатися з густонаселеного міста (наприклад, Нью-Йорка) до передмість, у зомбі піде як мінімум кілька тижнів, а то і місяців. Звичайно, не все зомбі однакові, і цифри можуть змінюватися в залежності від фізичних показників орди. Модель включає в себе приблизно 300 000 осіб, причому кожен з них знаходиться в 1 з 4 станів: здоровий, заражений, зомбі «живий» і зомбі «мертвий», тобто холодний і нерухомий труп.
Поширення епідемії відстежувалася завдяки моделюванню випадкових взаємодій між людьми. Мова йде як про укуси зомбі і беззахисні натовпи, так і про людей, які активно чинять опір вторгненню армії мерців. На жаль, але дослідники були змушені визнати, що «у разі застосування реалістичних параметрів епідемії людство, за великим рахунком, приречене».
Звичайно, все це умоглядні експерименти, однак у них є значне раціональне зерно. У разі спалаху епідемії смертельного вірусу або будь-якої іншої масової біогенної загрози у людей є надійний спосіб збільшити шанси на виживання — ховатися в дикій місцевості. У ній найменше потенційних збудників і переносників (звичайно, якщо мова не йде про комах або диких тварин), а моровому повітрю не так-то просто здолати десятки і сотні кілометрів пустки, не маючи можливості підживлювати себе все новими вірусними агентами.