Нове дослідження демонструє, що слабкі сигнали метану біля TRAPPIST-1e можуть бути лише одним із можливих проявів зоряного «шуму», а не універсальною ознакою атмосфери.
Робота аналізує попередні дані JWST і перевіряє, чи може планета мати «атмосферу» — «газову оболонку, що утримується гравітацією». Сукріт Ранджан наголошує: «Чи існує атмосфера взагалі?» (Ранджан). Чотири транзити показали сліди метану, але властивості зорі класу М ускладнюють інтерпретацію. Сигнал може походити від самої зірки.
Зірка TRAPPIST-1 достатньо холодна, щоб у її атмосфері існували молекули газу. Ранджан пояснює: «Питання полягає в тому, чи метан пов’язаний з молекулами в атмосфері планети чи в материнській зірці» (Ранджан). Моделювання перевірило сценарії метанової атмосфери. Навіть варіант, подібний до Титана, виявився малоймовірним.
У статті автори використовують «транзитну спектроскопію» — «метод, що визначає хімічний склад атмосфери за поглинанням світла». За словами Ранджана: «Ми припускаємо, що попередня інформація… є “шумом” від материнської зірки» (Ранджан). Це не заперечує наявність атмосфери, але вимагає більше даних. Потужності JWST обмежені для землеподібних світів.
Надійніші відповіді можуть дати нові інструменти. Місія «Пандора» досліджуватиме атмосфери екзопланет і їхніх зірок. Ранджан зазначає, що «він був розроблений задовго до того, як ми дізналися про існування таких світів» (Ранджан). Метод «подвійного транзиту» може відокремити зоряний сигнал від планетарного.
Подальші спостереження визначать, чи має TRAPPIST-1e атмосферу і чи можливе існування рідкої води. Ранджан підсумовує: «Ці спостереження дозволять нам відокремити те, що робить зірка, від того, що відбувається в атмосфері планети…» (Ранджан). Це відкриває шлях до точнішого оцінювання потенційної придатності світу до життя.