У новій науковій роботі запропоновано концепцію міжзоряної місії для дослідження чорних дір, що знаходяться на відстані 20–25 світлових років від Землі, з використанням нанозондів.
Чорні діри, як зазначає автор дослідження, є джерелами найпотужніших гравітаційних полів у Всесвіті, що робить їх ідеальними лабораторіями для перевірки «теорії загальної відносності» Альберта Ейнштейна у режимі сильного поля. Професор Фуданського університету Косімо Бамбі наголошує: «Ми не маємо технології зараз. Але через 20 або 30 років вона може з’явитися».
Основною перешкодою вчений називає пошук найближчої чорної діри та створення апаратів, здатних витримати подорож. Нині найближча відома чорна діра — Gaia BH1 — розташована на відстані 1 560 світлових років, однак за оцінками, приховані об’єкти можуть бути значно ближче. «Може існувати чорна діра лише за 20–25 світлових років від нас, але виявити її буде непросто», підкреслює Бамбі.
Традиційні ракети на хімічному паливі для такої подорожі непридатні. Як альтернативу вчений пропонує використання нанокораблів — мініатюрних зондiв масою в кілька грамів, що складаються з мікрочипа та світлового вітрила. Земні лазери розганятимуть вітрило фотонами до третини швидкості світла. Це дозволить подолати 25 світлових років приблизно за 70 років, а передача даних триватиме ще близько двох десятиліть.
Наукові експерименти біля чорної діри дадуть змогу перевірити фундаментальні закони фізики: існування «горизонту подій», зміни фізичних законів поблизу сингулярності, а також справедливість загальної відносності у граничних умовах. «Лише лазери сьогодні коштували б близько трильйона євро», зауважує Бамбі, проте очікує зниження витрат і технічного прогресу впродовж кількох десятиліть.
Підсумовуючи, учений визнає, що ідея звучить «майже фантастично», але нагадує: колись вважали неможливим виявити гравітаційні хвилі чи побачити тінь чорної діри, а тепер ці досягнення стали реальністю.