Пара дослідників з Університету Тулейн розкрила таємницю 819-денного календаря майя. Він виявився пов’язаний з синодичними періодами планет Сонячної системи.
Раніше, вивчаючи стародавні написи майя, дослідники натрапили на згадку про систему, яку вони назвали 819-денним рахунком — мабуть, він мав відношення до якогось календаря. Однак ніяких більш уточнень, як і з якою метою була складена ця система, не збереглося. Так що довгі роки фахівці ламали голови над тим, навіщо древнім жителям Центральної Америки потрібен був такий дивний календар.
Згідно з одним з припущень, 819-денний календар міг бути астрономічним і пов’язаним з синодичними періодами обертання планет. Зокрема, синодичний період Меркурія становить 117 днів, що при множенні на сім якраз дорівнює 819. Але з іншими планетами це не працює.
Так що ж, майя склали цілий календар виключно для однієї планети? Як з’ясували вчені з Тулейнського університету (США), ні: за їх припущенням, 819-денний календар стародавні астрономи майя використовували для передбачення, коли будь-яка з відомих на той момент планет з’явиться на зоряному небі в певній точці протягом наступних 45 років.
Якщо 819 днів помножити на 20, вийде 16 380 днів, або приблизно 45 років: в межах цього терміну, наприклад, 13 циклів 378-денного синодичного періоду Сатурна складають в сумі 4914 днів, що дорівнює шести помноженим на 819. Аналогічним чином розкладаються і інші синодичні періоди відомих планет, а в цілому 16 380 днів виявляються кратні 260 дням цолькіна — священного календаря майя. Так що 20 циклів по 819 днів за часом складають 63 звичайних роки по обчисленню майя.
Таким чином, 819-денний календар виявився частиною більш складної системи обчислення часу і, як підсумовують автори роботи, опублікованої в журналі Ancient Mesoamerica, міг використовуватися для точного передбачення положення небесних тіл на нічному небі протягом тривалих періодів часу.