Понад 60 років тому вчені припустили, що форма людського тіла і розмір його частин залежать від тих кліматичних умов, в яких проживає індивідуум. Нове дослідження на цю тему провели фахівці Університету Теннессі в Ноксвілл.
Докторант кафедри антропології у статті, написаній у співавторстві з Крістен Савелл, розглядав, яким чином еволюційний відбір позначився на змінах людських кінцівок. Дослідження показує, що довгі кістки рук і ніг не розвиваються самостійно, як учені давно припускали.
Людські популяції пристосовуються до навколишнього середовища на основі географічної широти, вважали фахівці. У теплому кліматі, в основному, люди мають більш довгі руки і ноги і вузькі внутрішні органи, в холодному середовищі – навпаки, їх кінцівки більш короткі, а органи виглядають ширше. Такі теорії базуються на наукових принципах, сьогодні іменованих правилом Бергмана і правилом Аллена.
Дослідники вивчили взаємозв’язок між пропорціями тіла на прикладі жителів чотирьох географічних регіонів: Африки на південь від Сахари, Північної Африки, помірної зони Європи і Арктики. Предметом вивчення були відмінності в довжині чотирьох кісток: плече, передпліччя, стегнової кістки і великої гомілкової.
З’ясувалося, що тільки природний відбір викликає подовження плечової кістки у людей, що живуть на більш високих широтах з холодним кліматом. Такий висновок суперечить правилам Бергмана і Аллена, які стверджують, що природна селекція буде сприяти зменшенню довжини людських рук на більш високих географічних широтах. Вчені встановили – кілька сил, що створюються завдяки дії ознак генетичної кореляції, впливають на форму і розмір частин тіла людини в поєднанні з реакцією на природний відбір і залежно від умов середовища.