Дослідження показали, що харчовий барвник тартразин може робити тканини мишей прозорими, що відкриває нові можливості для неінвазивних медичних досліджень.
Учені нанесли тартразин (барвник FD&C Yellow 5), який використовується в харчовій промисловості, на шкіру живих мишей, що дозволило їм спостерігати за внутрішніми структурами через поверхневі шари тканин. Цей метод надає можливість досліджувати кровоносні судини, внутрішні органи і навіть функціонування нервової системи без складних хірургічних втручань, що може стати особливо цінним у вивченні нейродегенеративних захворювань. Однак, через обмежену глибину проникнення барвника (до 3 мм) цей підхід поки що не застосовується для візуалізації глибинних тканин у великих тварин або людей.
Механізм дії цього методу базується на вирівнюванні показників заломлення світла у тканинах. Жири, білки та вода в шкірі мають різні показники заломлення, що призводить до розсіювання світла і, відповідно, до непрозорості тканин. Додавання світлопоглинаючого барвника, такого як тартразин, дозволяє компенсувати різницю в заломленні між компонентами тканин, що робить їх прозорими. Дослідження показали, що тартразин, розчинений у воді, змінює її показник заломлення, наближаючи його до показника жирів, завдяки чому водні і ліпідні тканини стають прозорими.
Експерименти на мишах продемонстрували, що тартразин може зробити прозорими тканини, що містять рідини та жири. Наприклад, нанесення барвника на шкіру голови дозволило візуалізувати кровоносні судини під мікроскопом з високою роздільною здатністю, а нанесення на живіт дало можливість спостерігати за рухами кишечника під час травлення. Дослідники також вивчали структуру м’язових волокон на ногах мишей після нанесення барвника.
Тартразин вважається безпечним для живих організмів, оскільки є харчовим барвником. Його ефект прозорості зникає після видалення з тканин, а надлишок барвника швидко виводиться з організму мишей через сечу. Це робить метод менш шкідливим порівняно з існуючими підходами, які передбачають використання агресивних хімічних речовин.
Проте технологія ще не була випробувана на людях. Шкіра людини товстіша за шкіру мишей, що ускладнює проникнення тартразину у глибокі шари. Якщо майбутні дослідження покажуть, що метод безпечний і ефективний для людського організму, він може стати корисним інструментом для неінвазивної медичної візуалізації.