Крихітний черв’як продемонстрував, що прості сенсорні сигнали можуть непомітно вмикати або вимикати біологічні механізми довголіття.
Ідея продовження життя супроводжує людство протягом тисячоліть. Більшість відомих науці стратегій збільшення тривалості життя є складними у повсякденному виконанні. Зокрема, тривале обмеження раціону потребує значних зусиль. Тому вчені шукають альтернативні біологічні механізми довголіття.
Дослідники з Медичної школи Університету Мічигану вивчили роль гена fmo-2, тобто «гена, пов’язаного з регуляцією метаболізму та тривалості життя». Експерименти проводили на черв’яку Caenorhabditis elegans, модельному організмі біомедицини. «Більшість базових метаболічних шляхів у черв’яків і людей є подібними», — пояснив Скотт Лейзер. Це робить результати релевантними для ширшого розуміння старіння.
Вчені показали, що сенсорні сигнали впливають на активність fmo-2. Тактильний контакт, який імітував відчуття їжі, знижував експресію цього гена в кишечнику. «Без fmo-2 обмеження раціону не подовжує життя», — зазначив Лейзер. Таким чином дотик послаблював ефект довголіття.
Подальший аналіз виявив нейронний контур за участю дофаміну і тираміну. Ці сигнали змінювали метаболічну відповідь організму. Ген fmo-2 діяв як посередник між мозком і кишечником. Це підтверджує складний зв’язок між поведінкою та фізіологією.
У другому дослідженні виявили побічні поведінкові ефекти. Черв’яки з підвищеним рівнем fmo-2 гірше реагували на загрози. «Будь-яке втручання у довголіття матиме поведінкові наслідки», — наголосив Лейзер. Результати підкреслюють необхідність обережного підходу до подовження життя.