Учені Каліфорнійського і Гарвардського університетів запропонували нову версію формування Місяця замість існуючої. Згідно з результатами теоретичного моделювання, супутник Землі утворився всередині синестії — хмари газу і розплавленої породи, яка за формою нагадує пончик або еритроцит. Стаття астрономів опублікована в Journal of Geophysical Research: Planets. Коротко про зміст роботи розповідається в прес-релізі на EurekAlert!.
Синестія як новий різновид планетарних тіл була запропонована в 2017 році американськими фізиками Симоном Локом (Simon Lock) і Сарою Стюарт (Sarah Stewart). Моделювання показало, що ці об’єкти виникають, коли кутова швидкість обертання на екваторі перевищує орбітальну швидкість. Це можливо при зіткненні двох швидкообертаючих об’єктів. Вчені вважають, що Земля в минулому також представляла собою синестію, коли в неї врізалася блукаюча планета завбільшки з Марс.
Планети у вигляді синестії можуть існувати кілька сотень років, після чого починають переходити в сферичну форму. Однак всередині неї можливе утворення інших небесних тіл.
Дослідники вважають, що Місяць сформувався зі шматків розплавленої породи біля поверхні земної синестії при температурі 2-3 тисячі градусів Цельсія. При цьому розмір найбільшого «пампуха» поступово зменшувався, в результаті чого «зародок» Місяця, оточений своєю власною хмарою розплавленої породи, поступово вийшов з синестії. Ця модель пояснює невелике розходження хімічного складу порід Землі та її супутника тим, що останній втратив летючі елементи, які легко випарувалися через високі температури.
У грудні 2017 року астрономи Паризького інституту геофізики показали, що популярна гіпотеза про походження Місяця, згідно з якою останій утворився в результаті зіткнення Землі з планетою Тейею завбільшки з Марс, не може пояснити мінеральний склад супутника. Комп’ютерна модель показала, що планета-мандрівник повинна була бути набагато меншою.