Дослідники вважають, що на Марсі колись цілком могло існувати примітивне життя (принаймні, на Червоній планеті були виявлені сліди найпростішої органіки). Черговий непрямий доказ цьому – відкриття, яке показало, що кратер Гейла, досліджуваний марсоходом “Кьюріосіті”, колись був озером, яке могло підтримувати це життя.
Аналіз відкладень і геологічних особливостей кратера Гейла, місця висадки марсохода Curiosity, показав, що колись це місце періодично наповнювалося водою – причому відбувалося це протягом кількох сотень або навіть тисяч років. Додамо, що раніше марсохід також виявив доказ існування древнього марсіанського мілководного озера і русел струмків.
Нове дослідження суттєво зміцнює гіпотези про те, що, якщо життя і існувала колись на Марсі, то таких середовищ на планеті було достатньо.
Дослідження, опубліковане журналом Science, не тільки доводить, що ударні кратери можуть заповнюватися водою, але також підтверджує теорію про те, що гора Еоліда висотою в 5500 метрів має осадочне походження.
Планетологи прийшли до висновку, що шари осадових порід не були повністю розмиті, а згодом така геологічна особливість в самій середині кратера сформувалася через вивітрювання та ерозії порід.
Вчені вважають, що кратер був заповнений опадами протягом приблизно 500 мільйонів років (3,2-3,7 мільярда років тому) – до цього ж часу відносяться і найстаріші осадові породи на Землі.
Фахівці були здивовані такою подібністю між нашою планетою і Марсом. Незважаючи на те, що остаточних прямих доказів позаземного життя все ще не знайдено, геологічні результати свідчать про те, що на планеті було все необхідне для зародження і розвитку мікробного життя. Більше того, існує теоретична ймовірність і того, що ці примітивні форми життя десь на Марсі збереглися досі.