Група астрофізиків досліджувала знімок туманності Кіля – одне з перших зображень, зроблених космічним телескопом «Джеймс Вебб». На зображенні були виявлені ознаки більше двох десятків раніше невідомих новонароджених зірок, які переховуються від спостерігачів за хмарою пилу.
Дослідники проаналізували частини туманності Кіля (NGC 3324), в яких раніше було виявлено лише кілька молодих зірок. Вони проаналізували дані про випромінювання на одній довжині інфрачервоного випромінювання – 4,7 мкм. Спостереження показали щонайменше два десятки раніше невідомих витоків молекулярного водню від молодих зірок. Потоки газу різняться за розміром, але багато, як вважають вчені, походять від протозірок, які з часом стануть маленькими зірками, такими як Сонце.
Інфрачервоне зображення області туманності Кіля, зроблене телескопом “Джеймс Вебб”. На зображенні видно ударні хвилі молекулярного водню (червоного кольору), що виходять від новонароджених зірок в області зореутворення, званої космічними скелями, в південному сузір’ї Кіля. Зображення: NASA, ESA, CSA and STScI
Протягом перших 10 000 років новонароджені зірки збирають матеріал із навколишнього газу та пилу. Більшість молодих зірок викидають частину цього матеріалу назад у космос за допомогою струменів, що вилітають у протилежних напрямках від полюсів. Пил і газ накопичуються перед струменями, які очищають шлях через туманні хмари, як снігоочисники. Ці струмені підхоплюють один з життєво важливих інгредієнтів молодих зірок, молекулярний водень, і це видно на інфрачервоних зображеннях «Вебба».
Туманність NGC 3324, розташована в південному сузір’ї Кіля, містить кілька добре досліджених областей утворення зірок, які вчені вивчали протягом десятиліть. Але багато деталей цього регіону залишалися прихованими за щільними хмарами пилу та газу. Дослідження показало, що спостереження за інфрачервоним випромінюванням за допомогою приладів телескопа «Джеймс Вебб» дозволяє заглянути крізь «стіну туману» і побачити струмені газу і пилу, які вивергаються з полюсів новонароджених зірок.