Дослідники з Університету Маямі виявили значні екологічні порушення, спричинені зникненням великих білих акул з південноафриканської затоки Фальш-Бей.
Нове дослідження, опубліковане в журналі Frontiers in Marine Science, аналізує екологічні наслідки зникнення великих білих акул (Carcharodon carcharias). Науковці зі Школи морських, атмосферних наук і наук про Землю ім. Розенштіля збирали дані протягом 20 років. Їхня робота демонструє важливість цього вищого хижака для підтримання здоров’я морської екосистеми.
Різке скорочення популяції великих білих акул спричинило каскадний ефект у місцевій екосистемі. Історично ці акули були численними у Фальш-Бей, однак їхня кількість різко скоротилася. Серед факторів, що призвели до цього, дослідники називають нераціональний вилов захисними сітками та нещодавні випадки хижацького полювання косаток.
Відсутність цього головного хижака призвела до суттєвих змін у харчовому ланцюзі. Зокрема, значно збільшилася популяція капських морських котиків (Arctocephalus pusillus) та семиголових акул (Notorynchus cepedianus). Це, своєю чергою, спричинило зменшення кількості риби, якою харчуються котики, і менших видів акул, на яких полюють семиголові акули.
Дослідження переконливо демонструє, як зникнення одного виду може спричинити хвильовий ефект в усій екосистемі. Великі білі акули виконували роль регулятора популяцій інших хижаків, підтримуючи баланс екосистеми Фальш-Бей протягом тисячоліть.
“Ми спостерігаємо класичний приклад трофічного каскаду, коли видалення вищого хижака спричиняє дисбаланс на всіх рівнях харчового ланцюга”, — зазначають автори дослідження. Вони наголошують на необхідності комплексного підходу до збереження морських екосистем.
Науковці рекомендують впровадити додаткові заходи захисту великих білих акул, включаючи обмеження промислового рибальства у ключових районах їхнього проживання та розмноження. Також вони закликають переглянути практику використання захисних сіток для збереження біорізноманіття в регіоні.
Це дослідження є одним із найбільш тривалих спостережень за наслідками зникнення вищого хижака в морській екосистемі. Його результати мають важливе значення для розробки стратегій збереження не лише у Фальш-Бей, але й в інших прибережних екосистемах світу, де великі хижаки перебувають під загрозою.