Раніше вважалося, що європейські поселення на острові припинили своє існування через холод, але нова робота показує більш складну картину.
Як відомо, Вікінги влаштувалися в Гренландії тому, що Еріка Рудого послідовно вигнали спочатку з Норвегії (разом з батьком), а потім і з Ісландії — обидва рази за вбивства сусідів. Він досяг острова в 982 році, а через кілька років, залучені його розповідями про нову землю, в Гренландію припливли інші ісландці і в 986-987 роках заснували два поселення — Східне і Західне.
Колонія процвітала, мала досить розвинені торговельні зв’язки з Норвегією та Данією. Одним зі значущих товарів було моржеве ікло, з якого вирізали прикраси, в тому числі для храмів. Але поступово цей товар в Європі виявився витіснений слоновою кісткою з Африки, торгівля слабшала, а потім зв’язок з гренландською колонією зовсім перервався.
Експедиція Ханса Егеде на початку XVII століття не знайшла на острові жодного європейця, що вижив. Сучасні дослідження показали, що колонія припинила існування на початку XV століття. Чому це сталося? Існує маса гіпотез, але жодна з них не визнана історичною спільнотою.
Основна версія загибелі колонії – зміна клімату, пов’язана з початком малого льодовикового періоду. Зараз вчені з Університету Массачусетса в Амхерсті (США) пропонують нову гіпотезу: не зниження температури вигнало норвежців з Гренландії, а посуха. Свої висновки вони виклали в роботі, опублікованій в журналі Science Advances.
Автори відзначають, що в попередніх дослідженнях не було даних з фактичних місць поселень вікінгів. Наприклад, дані крижаного керна, які використовували в попередніх дослідженнях для реконструкції історичних температур в Гренландії, були взяті з місця, розташованого більш ніж в 1000 кілометрах на північ і на висоті понад 2000 метрів. Погодьтеся, такі результати складно назвати коректними.
Тепер же дослідники вирушили до озера, яке знаходиться поруч з колишньою фермою норвежців і недалеко від однієї з найбільших груп ферм в Східному поселенні. Там вони провели три роки, збираючи зразки відкладень з озера.
- Вчені вигадали новий спосіб візуалізації раку мозку на наномасштабному рівні (відео)
- З’ясувалося, що кишечник акул працює як клапан Нікола Тесли
Потім вчені проаналізували зразок, що включає відкладення за останні 2000 років, на наявність двох різних маркерів: перший — ліпід, відомий як brGDGT — може бути використаний для реконструкції температури, за змінами його структури. Другий маркер, отриманий з воскового покриття на листках рослин, можна використовувати для визначення швидкості, з якою рослини втрачали воду в результаті випаровування. Таким чином, він служить індикатором того, наскільки сухими були умови.
Вчені виявили, що, хоча температура майже не змінювалася протягом усього періоду заселення норвежцями Південної Гренландії, з часом клімат ставав все більш сухим.
В результаті кормова база для худоби різко скоротилася. Трави не вистачало навіть на літньому випасі, що вже говорити про запаси на зиму. Тривала посуха, на додаток до інших економічних і соціальних навантажень, могла порушити баланс настільки, що поселення європейців в Гренландії припинили існування.
Відзначимо ще такий момент. Всі відомі на сьогодні джерела та археологічні знахідки говорять про те, що скотарство було не просто основним, а чи не єдиним заняттям, що забезпечувало вікінгів Гренландії продовольством. Морські ресурси ними розглядалися вкрай обмежено: наприклад, як сказано вище, вони добували моржів через попит на ікла, але м’ясо і жир цих тварин їх не цікавили. Немає ніяких знахідок, які говорили б про те, що гренландці будували рибальські човни (каяки) або мали снасті для лову риби.
Треба врахувати і наступне: не тільки вівцям була потрібна трава. У Гренландії не росли ліси. Тобто все дерево на острів завозили – що робило цей будівельний матеріал надзвичайно дорогим. В результаті ліс йшов в основному на будівництво кораблів і лише мінімально-будинків. Будинки вкривали дерном з тих же пасовищ, яких, як здавалося спочатку, було більш ніж достатньо.
Якщо об’єднати ці фактори з описаною в новій роботі посухою, то причина загибелі гренландських поселень вікінгів стає зрозуміла.
Водночас відзначимо, що зниження середніх температур на планеті в період занепаду колонії вікінгів в Гренландії було цілком реальним. І навіть якщо на території Східного поселення воно не спостерігалося, загальне легке похолодання на планеті неминуче повинно було зменшити кількість опадів на ній. Таким чином, не можна виключити, що посилення посух в результаті може пояснюватися і падінням температур — нехай і не в цій конкретній точці острова.