Сильні виверження вулканів влітку у високих широтах Північної півкулі, на думку вчених, впливають на зміни в атмосфері й циркуляцію потоків води в Тихому океані, в результаті слабшають пасати і виникають Ель-Ніньо.
Сильні вулканічні виверження у високих широтах можуть помітно вплинути на глобальну кліматичну систему і позначатися на ній протягом багатьох років, розповіли представники Стокгольмського університету, посилаючись на дослідження, опубліковане в міжнародному науковому журналі PNAS.
Проведені раніше в цій галузі дослідження були зосереджені головним чином на короткострокових ефектах після вивержень, так як знаходження вулканічних часток в повітрі обмежена двома-трьома роками. Раніше проведені дослідження також стосувалися вивержень в тропічних зонах, так як очікувалося, що виверження у високих широтах має лише локальні ефекти, пояснюється в повідомленні.
Читайте також:
Шведські вчені вважають, що сильні виверження вулканів влітку у високих широтах Північної півкулі викликають сильне охолодження половини земної кулі. Це може призвести до зміни в атмосфері і циркуляції потоків води в Тихому океані протягом перших восьми-дев’яти місяців після виверження. Змінена атмосферна циркуляція послаблює пасати над західною і центральною частиною Тихого океану, що може призвести до ефектів, подібним Ель-Ніньо, які супроводжуються впливаючими на клімат коливаннями температури в Тихому океані.
Кліматична модель кафедри метеорології Стокгольмського університету також показала, що вулканічні виверження у високих широтах ведуть також до посилення океанічної циркуляції через Атлантичний океан протягом перших 25 років після виверження з подальшим зниженням, яке триває не менше 35 років.