Озоновий шар зіткнувся з новою загрозою – викидом руйнівних хлорфторвуглеродів (ХФВ), зокрема з чотирма видами речовин, які раніше не зустрічалися в атмосфері. В результаті міжнародної угоди викид ХФВ був практично повністю припинений, проте положення про конфіденційність щодо угоди не дозволяють встановити, чи є виявлена ??речовина, ХФВ – 113а, забороненою або дозволеною на підставі офіційного переліку винятків.
Йоганнес Лаубе (Johannes Laube) з Університету Східної Англії (Велика Британія) стверджує, що його команда зафіксувала чотири види речовин, що руйнують озоновий шар, за допомогою аналізу повітря, що міститься в снігах Гренландії, а також зразків повітря з Тасманії (Австралія). Аналіз показав, що чотири речовини – ХФВ – 112, ХФВ – 112а, ХФВ – 113а і ХФВ – 133, – вперше виявлені в атмосфері, родом з Північної півкулі, проте встановити, де і ким вони виробляються, не вдалося.
Читайте також: Вчені: діра в озоновому шарі Землі затягується
Найбільшу небезпеку, за словами вченого, являє ХФВ – 113а. Сукупний викид цього з’єднання залишається відносно невеликим, проте швидко зростає: більш ніж у два рази в період з 2010 до середини 2012 року. Речовина використовується в якості сировини для одержання деяких інсектицидів, а також гідрофторвуглеців, широко поширених речовин, що заміняє ХФВ в системах кондиціонування.
Промислова лазівка
Всі чотири речовини були заборонені Монреальським протоколом 1987 року по речовинах, що руйнують озоновий шар. Однак, за словами Лаубе, «відносно ХФВ – 113а існує лазівка, що дозволяє промисловості домогтися певних пільг». Секретаріат з питань озонового шару Екологічної програми ООН в Найробі (Кенія) отримав від органів інших держав відомості про те, що ХФВ – 113а використовувався для виробництва пестицидів в 2003 році, проте відомості про розмір такого застосування не були опубліковані.
«Ми просто не знаємо, чи включені виявлені в атмосфері викиди під дії угоди або ж вони пов’язані з невідомим забороненим виробництвом, – говорить Лаубе. – У кожному разі, кількість викидів швидко збільшується, що не може не викликати тривогу».
Мартін Чіпперфілд (Martyn Chipperfield), професор атмосферної хімії Лідського університету (Великобританія), стверджує, що розмір виявлених викидів становить не більше 1 відсотка від викидів, що існували до підписання Монреальського протоколу.
Читайте також: Установка на велосипеді, що очищає повітря в місті
Стів Монцка (Steve Montzka) з Національного океанічного і атмосферного управління США погоджується з цим припущенням. «Мова йде про дуже невеликі викиди, – говорить він. – Значення дослідження в тому, що тепер ми можемо відслідковувати ці речовини з тим, щоб їх кількість не стала суттєвою».
Однак Лаубе попереджає, що виявлені його командою ХФВ є лише вершиною айсберга. «Ми ще не підрахували кількість викидів, проте нам вдалося виявити дюжини раніше невідомих речовин, що руйнують озоновий шар, і ми як і раніше продовжуємо пошуки», – зазначає вчений.
Натхнення: nauka21vek.ru