Розпечена поверхня Меркурія здається на перший погляд зовсім невідповідним місцем для пошуків водяного льоду, проте дослідження, проведені протягом трьох останніх десятиліть показали, що на найближчій до Сонця планеті нашої планетної системи вода у формі льоду може зберігатися на дні кратера протягом тривалого часу, якщо прямі сонячні промені ніколи не досягають дна кратера. У новому дослідженні вчені з Браунівського університету, США, знаходять, що на поверхні Меркурія може знаходитись набагато більше льоду, ніж вважалося раніше.
У цьому новому дослідженні виявлено три нових кратера поблизу північного полюса Меркурія, які мабуть, містять великі запаси льоду. Однак додатково до цих великих покладів льоду (сумарна площа трьох кратерів складає приблизно 3400 квадратних кілометрів) дослідники продемонстрували також свідчення, що вказують на присутність менш потужних відкладень водяного льоду (в кратерах діаметром близько 5 кілометрів) в околицях північного полюса Меркурія, розташованих як всередині кратерів, так і між кратерами на місцевості, яка вічно перебуває в тіні. Виявлення аналогічних, щодо дрібних відкладень водяного льоду на поверхні Місяця дозволило майже в два рази збільшити оцінку запасів водяного льоду на ній, і приблизно такого ж приросту оцінки запасів водяного льоду слід очікувати в разі Меркурія, вважають автори роботи.
- Астрономи спостерігали реліктову галактику з «зупинкою розвитку»
- Складне життя може існувати лише в 10% галактик
Відкриття цих відкладень водяного льоду на Меркурії стало можливим в результаті нового аналізу даних, зібраних за допомогою лазерного альтиметра венеріанського зонда MESSENGER, який був використаний для вимірювання відбивної здатності поверхні. Основна особливість цього аналізу полягає в тому, що в ньому були використані дані щодо відбиття лазерного променя від поверхні Меркурія не в ортогональному поверхні напрямку, а під кутом (“off-nadir” position). Без спеціальної математичної обробки, виконаної в цьому дослідженні, такі дані не могли бути використані для визначення відбивної здатності поверхні.