Наука

Взимку людині слід більше спати і менше працювати

У багатьох з нас зима з її короткими холодними днями і довгими морозними ночами викликає почуття нездужання. Нам важче прокидатися і дуже важко змусити себе працювати. В результаті ми нічого не встигаємо.

Фото від Vitalii_з Pixabay

Не займайтеся самолікуванням! У наших статтях ми збираємо останні наукові дані і думки авторитетних експертів в області здоров’я. Але пам’ятайте: поставити діагноз і призначити лікування може тільки лікар.

Для невеликої частини населення, яке відчуває сезонний афективний розлад (SAD), справи йдуть ще гірше — зима обертається виснажливою нудьгою. При цьому люди відчувають гіперсомнію (денну сонливість) і у них частіше поганий настрій, ніж хороший. Крім того, вони відчувають всепроникне почуття нікчемності. Депресія – звичайне явище для зимового періоду. Кількість самогубств збільшується, а продуктивність праці на робочих місцях падає. Особливо в січні та лютому.

Все це легко пояснити зимовою похмурістю – досить туманна ідея. Але є і наукова причина SAD. Якщо наші внутрішні годинники не синхронізовані з робочим графіком, чи не слід підлаштовувати під них наш робочий день?

“Якщо наш внутрішній годинник велить прокидатися о 9:00 через темний ранок, але ми все одно встаємо о 7: 00 — тоді ми урізаємо свій сон»,
— говорить професор психології Університету Свінберн (Австралія) Грег Мюррей. Дослідження хронобіології — вивчення того, як наш організм регулює сон і неспання – підтверджує думку про те, що взимку потреби у сні змінюються, а обмеження сучасного життя в зимові місяці неприйнятні.

Циркадний годинник – це концепція, яку вчені використовують для вимірювання нашого внутрішнього відчуття часу. Даний 24-годинний таймер визначає, коли організм хоче засинати і коли — прокидатися.

“Організм любить робити ці речі синхронно з внутрішніми годинниками, які є головним регулятором того, як наше тіло і поведінка співвідносяться з циклом Сонця», — пояснює Мюррей.

Існує величезна кількість гормонів та інших хімічних речовин, що беруть участь у регулюванні внутрішнього годинника, а також безліч зовнішніх факторів. Найбільш важливим є Сонце і розташування на небі. Фоторецептори очей, відомі як ipRGC, особливо чутливі до синього світла, внаслідок чого ідеально підходять для калібрування циркадних годин. Є докази того, що ці клітини відіграють вирішальну роль у регулюванні сну.

Еволюційна цінність цього біологічного механізму полягала в тому, щоб сприяти змінам у нашій фізіології, біохімії та поведінці залежно від часу доби. Ця функція є у всіх живих істот на Землі. Враховуючи тривалість дня, механізм готує організми до сезонних змін поведінки, таких як розмноження або сплячка.

Хоча досліджень, присвячених тому, чи будемо ми краще себе почувати при більшій кількості часу, відведеному на сон взимку, не проводилося, існує чимало доказів того, що це саме так і є.

“З теоретичної точки зору, скорочення часу природного освітлення вранці взимку повинно сприяти тому, що ми називаємо фазовою затримкою», — говорить Мюррей.
Затримка фази означає, що наші циркадні годинники змушують нас прокидатися пізніше взимку. Саме тому ми все частіше відкладаємо дзвінок будильника з приходом зими, даючи собі поспати ще хоча б 5 або 10 хвилин.


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Back to top button