Аналітика

Wyborcza: холоднокровність і розрахунок дозволили Кремлю наблизитися до «сирійської Ялти»

«Союз Росії, Ірану та Туреччини, створений для припинення боїв в Сирії, закінчення війни не гарантує. Однак він дає Москві те, що їй найбільше було потрібно, — позицію головного партнера Дональда Трампа на міжнародній арені», — пише у виданні Gazeta Wyborcza польський журналіст Вацлав Радзівіновіч.

d9c73d29830fe0ef39dee1b1b322e8c1

«Кремль заробив успіх завдяки ретельно запланованої, підігнаної до календаря зміни влади в США великої військово-політичної операції. Він показав себе повним рішучості і холоднокровним. Навіть вбивство посла Росії в Анкарі не завадило переговорам. Росіяни знали, що часу в них обмаль і що розтрачувати його на емоції не можна»,— пояснює автор.

Польський журналіст нагадує, що Володимир Путін називає припинення вогню «крихким» не без підстав, адже конфлікт інтересів Анкари, Тегерана і Москви глибокий, ненависть, що розділяє опозиціонерів і людей Асада, — величезна. Поза схеми залишилися, принаймні, курди, а також бойовики ІД. «Це, однак, не заважає господареві Кремля оголосити, що його війська виконали місію в Сирії і частина з них може повернутися в країни. Перше, що було оголошено у п’ятницю: додому йде «Адмірал Кузнєцов», — підкреслює автор.

До мирних переговорів — якщо припинення вогню вдасться зберегти і опозиціонери врешті-решт дійсно зважаться на переговори з владою в Сирії — справа має дійти в столиці Казахстану Астані 23 січня, нагадує він. А це лише через три, а беручи до уваги різницю часових поясів, практично через два дні після інавгурації Трампа. Переговори будуть проходити без участі Вашингтону під повним контролем Москви, підкреслює Радзівіновіч. «Новий господар Білого дому зможе їх проігнорувати і, визнаючи доконані факти, постаратися отримати запрошення до столу, за яким карти буде роздавати Росія. Тим самим він визнає велику роль на Близькому Сході і взагалі на міжнародній арені»,— запевняє автор.

Це стало б величезною перемогою Москви, що наближує її мрію про «нову Ялту» —домовленостях світових держав про новий світопорядок і поділ світу на сфери впливу. Про таке рішення в якості гарантії стабільної ситуації у світі наполегливо нагадує Путін, згадуючи конференцію в Ялті в 1945 році, Віденський конгрес 1815 року або Вестфальський мир, який 369 років тому завершив Тридцятилітню війну, перераховує автор.

У свою чергу, Олександр Гольц, відомий московський коментатор, стверджує, що «маленька сирійська Ялта» повинна переконати Трампа в тому, що разом з росіянами варто довести справу до великої Ялти-2», резюмує Вацлав Радзівіновіч у виданні Gazeta Wyborcza.

Натхнення: inosmi.info

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Back to top button