Дослідження показали, що саме відмінності в експресії генів, а не лише їхній набір, є ключовими для складності та унікальності людського мозку, відрізняючи нас від інших приматів.
Хоча людський геном на 95% ідентичний геному шимпанзе, дослідження професора Суджін Ї та її колег підтверджують, що різницю визначає рівень активності генів у різних типах клітин. Як зазначає Ї, «окремі типи клітин мають власний еволюційний шлях, стаючи справді спеціалізованими». Вчені виявили, що близько 5-10% генів у клітинах людського мозку демонструють підвищену регуляцію, а в підтипах клітин цей показник зростає до 12-15%.
Традиційно дослідження мозку фокусувалися на нейронах, які передають електричні сигнали, проте гліальні клітини, які складають понад половину мозку людини, відіграють не менш важливу роль. Олігодендроцити, різновид гліальних клітин, створюють мієлінову оболонку, що пришвидшує нейронні сигнали. Як показали дослідження, у людей більше зрілих олігодендроцитів, ніж у шимпанзе, що може пояснювати пластичність та адаптивність людського мозку.
Експресія генів дозволяє клітинам адаптуватися до різних функцій. Наприклад, нейрони в певних ділянках мозку спеціалізуються для виконання високоспецифічних задач, таких як пам’ять чи мовлення. Ці зміни стають можливими завдяки регуляції генів, яка впливає на те, які молекули виробляються та в якій кількості.
У подальшому Ї планує розширити дослідження, вивчаючи відмінності між клітинами з різних ділянок мозку, а також порівнюючи геном сучасної людини з геномами неандертальців та денисовців.
Еволюція людського мозку є результатом не лише змін у ДНК, а й складної регуляції її активності. Відмінності в експресії генів забезпечують унікальність людських когнітивних здібностей, формуючи основу для складних нейронних мереж і адаптивності мозку. Це відкриття підкреслює важливість міждисциплінарного підходу до вивчення еволюції нашого виду.