На перший погляд здається – чого ж тут вибирати? Ясна річ, що стільці, як і будь-які меблі для сидіння, яке піддається посиленому навантаженні, повинні бути міцними і зручними. Але сучасні виробники постаралися максимально ускладнити нам вибір: різноманітність кухонної меблювання просто зашкалює. Постараємося і ми, в свою чергу, вивчити критерії вибору для стільців, які прослужать нам вірою-правдою довгі роки, і стануть не тільки комфортним предметом меблів, а й відмінним доповненням дизайну інтер’єру.
Матеріал і стиль кухонних стільців
Все-таки, – це не кухонна стінка. Їх підбирають вже в останню чергу, разом зі столом обідньої зони. І один з головних критеріїв вибору – відповідність загальної концепції інтер’єру. Погодьтеся, стільці з зістареного дерева, прикрашені майстерною різьбленням і покриті лаком, будуть виглядати як мінімум дивно на ультрасучасній кухні в стилі хай-тек. Тому, головні орієнтири для вибору стільців – кухонні фасади і стіл, з яким, в ідеалі, меблі для сидіння складають єдиний комплект.
Визначаємося з матеріалами:
1. Пластикові стільці
Поєднання з меблями: стільниця і фасади – скло або пластик, різні декоративні обробки (наприклад, фасади з МДФ з плівкою ПВХ).
Переваги: легкі, велика різноманітність кольорів, простота в зберіганні. Можна купити комплект, а використовувати тільки 2-3 стільців, необхідних для щоденного використання. Решта – скласти один на інший (штабелями) і діставати по мірі необхідності. Відмінний варіант для маленького приміщення (а багато кухніі не можуть похвалитися розмірами) – стільці з прозорого пластика.
Недоліки: недовговічність матеріалу, не рекомендуються для людей великої комплекції (стандартна навантаження – не більше 80кг). Щоб збільшити міцність і зберегти доступність ціни, пластик нерідко комбінують з металом (наприклад, ніжки виготовляють з алюмінію). Термін служби таких виробів збільшується, але не набагато.
2. Дерев’яні стільці
Поєднання з меблями: дерево буде доречне скрізь – воно чудово доповнить скляні, металеві, кам’яні поверхні. Навіть для хай-тека або лофт можна підібрати лаконічний варіант чітких геометричних форм і непомітного забарвлення. А так як більшість кухонних фасадів – це дерев’яні меблі або їх імітація, стільці з цього матеріалу можна по праву назвати класикою жанру.
Переваги: добротна, міцна, стійкі до механічних навантажень меблі. З забарвленнями особливо не розійдешся, але є комбіновані варіанти з дерев’яними каркасами і м’якою оббивкою на будь-який смак і колір.
Недоліки: дерево (особливо, натуральний масив) погано переносить температурні перепади і вологість – умови, характерні для кухні. Стаціонарні – не штабелюються і не розкладаються. Крім того, вироби з дерева рідко відрізняються витонченістю – вони досить громіздкі і в маленькій кухні не завжди доречні. Альтернативний варіант – меблі зі світлого дерева, фарбування в білий колір, комбінування з іншими матеріалами – наприклад, пластиком, металом або тканиною.
До дерев’яних меблів можна віднести і плетену – вироби з ротанга або лози. Але такі стільці будуть доречні далеко не на кожній кухні: це варіант дачного стилю, провансу, кантрі та інших «сільських» мотивів.
3. Металеві стільці
Поєднання з меблями: безумовно – з ультрасучасною обробкою в стилі «металік», з пластиковими, скляними фасадами і стільницями. Рідше – з деревом, хоча тут все залежить від комбінування матеріалів.
Переваги: найміцніший матеріал, що витримує високі навантаження, існують як складні, так і стаціонарні моделі. Як і у дерев’яних меблів, є різні комбінації з м’якими елементами спинок і сидінь, що дозволяють підібрати стільці до будь-якого колірного рішення кухні. Ще один безумовний плюс – металеві стільці в деяких моделях дозволяють регулювати положення спинки і висоту сидінь (в дерев’яних і пластикових варіантах такого «девайса» не передбачено). Особливо це актуально для барних стільців з висувними ніжками.
Недоліки: висока ціна, сам по собі метал – матеріал холодний, тому металеві стільці – це, швидше, данина дизайнерській фантазії, ніж зручні для сидіння меблі. А ось в комбінації з м’якими або пластиковими сидіннями – інша справа.
Конструкційні особливості стільців
1) Жорсткі – класичний варіант стільців – твердий каркас, з декоративним покриттям (лак, фарбування, ламінат, меламін). Так, на таких стільцях довго сидіти некомфортно, зате вони гігієнічні і прості в експлуатації. Плями від їжі (що особливо актуально, якщо в сім’ї є діти) і будь-які «кухонні» забруднення видаляються швидко і без проблем.
2) М’які – на твердий каркас додатково кріплять елементи м’якості. Це можуть бути пружини (в наближених до крісел моделях), поліпропілен, натуральні наповнювачі (кокосова койра, кінський волос, водорості). Верхній шар – щільна тканина, шкірозамінник, натуральна шкіра. У комфортабельності таким стільців не відмовиш, але от догляд за ними потрібно особливий, навіть якщо мова йде про шкіру. Крім того, врахуйте, що м’які меблі відмінно вбирають всі запахи, дим та інші кухонні «витрати виробництва».
Типи моделей кухонних стільців
– Табурети – стільці без спинок, які зручні тим, що при необхідності ховаються під стіл, звільняючи по максимуму простір;
– Барні стільці – меблі на високій ніжці-підставці, зазвичай, регульовані по висоті. Можуть бути як зі спинками, так і без, з м’якими або жорсткими сидіннями;
– Класичні стільці – меблі без підлокітників, з сидінням і спинкою;
– Стільці-крісла – по суті, це найзручніші для сидячої людини меблі, з підлокітниками, що підтримує спинкою і жорсткими / м’якими сидіннями. Вони ж – найбільш габаритні моделі, які розраховані на простору кухню – компактно засунути їх під стіл не вийде.
На що ще звернути увагу при купівлі:
• вага моделі – особливо, якщо мова йде про складні або штабельовані стільці – вони повинні під’ємними для швидкого переміщення;
• міцність ніжок – у металевих моделей вони повинні бути литими або з пристойною товщиною, у пластикових і дерев’яних – не роз’їжджатися при посадці;
• сидіння – стандартною глибиною вважається 45см, менше – може бути незручно для сидіння, особливо, якщо деякі члени сім’ї відрізняються значною комплекцією;
• місце для згину ноги має бути не менше 5 см від краю сидіння, інакше край буде упиватися в ногу сидить людині.
Креативні рішення
Якщо комфорт – понад усе і стандартні розміри меблів не підходять усім членам сім’ї, можна піти на хитрість – підібрати (або зробити на замовлення) кожному індивідуальний стілець. А щоб меблювання виглядало гармонійно – оформити однаковою оббивкою або пошити чохли з однієї і тієї ж тканини (в ідеалі – в одній колірній гамі зі шторами).
А можна, навпаки, не ховати «різнокаліберність» стільців, а підкреслити їх несхожість, головне – щоб матеріали і кольори виробів поєднувалися з оббивкою і іншими меблями. Навіть якщо сам по собі такий «комплект» буде дисгармонійним, в інтер’єрі він виглядає як оригінальне дизайнерське рішення.
Якщо ж ви хочете стільці з родзинкою – та ж оббивка дозволяє експериментувати з будь-якими кольорами та орнаментами. Знайдіть одну загальну, об’єднуючу ідею (наприклад, тканина в клітку або смужку) а кольори підберіть різні. Такий прийом внесе нотку оригінальності для інтер’єрів у стилі поп-арт, вінтаж, авангард і т.д.