За оцінками демографів, середня тривалість життя на планеті з 1990 року збільшилася на 6,2 року. Найімовірніше, це зростання не тільки продовжиться, а й прискориться. І через якийсь час тривалість життя людини збільшиться до кількох сотень років. Але таке довге життя спричинить зміну всього звичного нам життєвого укладу. Світ стане іншим.
Технології
Британський геронтолог Обрі ді Грей (Aubrey de Grey) вважає, що перша людина, яка доживе до 150 років, уже народилася, а перша людина, яка доживе до 1000 років, народиться в найближчі два десятиліття. І, ймовірно, багато в чому він має рацію. З одного боку, підвищення якості життя, з іншого боку, нові медичні технології, що запобігають старінню, подовжують як сам термін життя, так і період активної діяльності людини. Багатьох лякає перспектива довгого життя, адже воно асоціюється зі старістю. Хтось навіть готовий покинути цей світ, тільки щоб не бачити свого старезного тіла. Інші, навпаки, чекають часу, коли люди житимуть по 200-300 років.
Які саме технології дозволять нам жити не просто довго, а дуже довго, зараз складно сказати. Професор Юваль Харарі (Єврейський університет в Єрусалимі) вважає, що в майбутньому люди зможуть дозволити собі злитися з технікою і стануть кіборгами, тим самим зможуть жити вічно. Ді Грей вважає, що процес старіння пов’язаний з накопиченням в організмі дефектів і пошкоджень. Його рецепт довгого життя – профілактична геріатрія. Дефекти і пошкодження мають усуватися до того, як їхня кількість перевищить критичну позначку. Причому задовго до настання похилого віку. Підрозділ компанії Alphabet Inc. Calico вивчає хімічні сполуки, що сприяють утворенню нових нейронів. Це допоможе в лікуванні хвороби Альцгеймера, Паркінсона та інших захворювань, за яких відбувається загибель нейронів у певних ділянках головного мозку. Мало тільки зберегти здорове тіло, треба ще й зберегти мозок.
Юваль Харарі / © fastsalttimes.com
У майбутньому продовження життя буде досягнуто за допомогою значної кількості технологій. Навіть пластична хірургія, що дає змогу приховати реальний вік і здаватися молодшою, ніж є насправді, якоюсь мірою одна з таких технологій. Адже навряд чи в доступному для огляду майбутньому вчені знайдуть спосіб, що дає змогу відразу омолодити людину повністю. Фітнес-браслети та імплантовані датчики, що підказують, коли прийняти таблетку або звернутися до лікаря і тим самим допомагають запобігти хворобам, штучні органи, які вирощують на замовлення для заміни зношених, – усе це технології продовження життя. Тож до довгого життя і потенційного безсмертя ми просуватимемося поступово, крок за кроком, освоюючи дедалі нові й нові технології.
Одне життя = багато “життів”
Ми вважаємо природним, що людське життя проходить “від світанку до заходу сонця”. Дитинство, молодість, зріле життя і старість. У кожного періоду – своє призначення. Дитинство і молодість – для першого пізнання світу і здобуття освіти. Зріле життя йде на виховання дітей і кар’єру. Старість – заслужений відпочинок. Тривалість життя за останні роки істотно зросла. Але сьогодні сучасна людина дедалі більше часу витрачає на освіту і пізніше вступає в шлюб. А розвинені країни постійно відсувають терміни виходу на пенсію для своїх громадян. Тимчасові рамки вікових періодів розтягуються. Але так буде не завжди.
Філософ і письменник Стівен Кейв (Steven Cave), автор книжки “Безсмертя: Прагнення жити вічно і як воно управляє цивілізацією”, яка вийшла друком у 2012 році, вважає, що коли тривалість життя істотно зросте, ми змушені будемо відійти від існуючої сьогодні лінійної послідовності. Здобуття освіти, робота і відпочинок чергуватимуться кілька разів. За одне життя людина зможе змінити кілька професій, кілька разів побудувати кар’єру і кілька разів перерватися на тривалий відпочинок.
Стівен Кейв / © ted.com
Уперше в людини з’явиться можливість фактично прожити кілька життів. Осмисливши результати першого циклу (освіта, робота, відпочинок), людина з більшим осмисленням підійде до вибору наступної професії та кар’єрних прагнень.
Робота й освіта
Уже зараз безліч людей протягом життя змінюють спеціальність і сферу діяльності. Багато хто був би радий кинути ненависну роботу і, здобувши нову освіту, зайнятися чимось іншим. Але якщо зараз це потреби окремих індивідів, то в майбутньому зі збільшенням тривалості життя регулярна зміна професії стане суспільною необхідністю.
Подовження періоду трудової діяльності призведе до того, що старше покоління і молоде конкуруватимуть за робочі місця. Якщо люди дедалі пізніше й пізніше йтимуть на пенсію, то молодь залишиться без роботи.
Причому літні матимуть усі конкурентні переваги – професійний і кар’єрний досвід. Водночас медицина майбутнього дасть змогу і їм бути такими ж активними, як і в молодості. Згадайте слова французького письменника Анрі Етьєна: “Якби молодість знала, якби старість могла”. Тепер раніше несумісні речі стануть реальністю.
Ось тільки погано від цього буде не тільки молодим. Є цілі галузі, які тримаються за рахунок свіжих ідей. Якщо вони не отримуватимуть свіжу кров, їм загрожує застій. Професор Юваль Харарі у зв’язку з цим пропонує уявити ситуацію, в якій вашому начальнику 120 років, і ідеї, якими він керується, з’явилися ще наприкінці XIX століття. При цьому в компанії, де ви працюєте, він затримається ще на кілька десятків років.
Знаменитий німецький фізик-теоретик, основоположник квантової фізики Макс Планк колись зауважив, що прогрес науки йде від похорону до похорону. Зміна поколінь дає можливість новим прогресивним ідеям і теоріям витісняти старі, що віджили свій час. На жаль, це відбувається разом із людьми, які є носіями цих ідей. Тепер, коли після певного періоду трудової діяльності людина зможе отримати можливість для тривалого відпочинку, а потім отримати нову освіту, ми, здається, зможемо відійти від цього.
Новий розподіл обов’язків
У зв’язку зі збереженням здатності до праці і в літньому віці вчені вже зараз ставлять собі запитання: чому одна вікова група повинна одночасно працювати, виховувати дітей і утримувати тих, хто вже на пенсії? До того ж усе це не завжди виходить однаково добре. Дослідники Ельке Лойхінгер (Віденський інститут демографії) і Джеймс Вільям Вопель (Інститут демографічних досліджень товариства Макса Планка) вважають, що в майбутньому неповний робочий день має стати нормою як для молодих, так і для літніх, але тих, хто зберігає здатність до активної праці. Якщо людина не буде віддавати весь день роботі, вона зможе більше часу приділяти вихованню своїх дітей та освіті.
Крім цього, експерименти з неповним робочим днем відбуваються в деяких компаніях і зараз. При цьому вони часто показують, що за 3-4 години працівник встигає зробити стільки ж, скільки і за весь робочий день.
Термінові шлюби і майбутнє сімейних стосунків
Збільшення тривалості життя не зможе не позначитися і на сім’ї. Якщо класичний шлюб обмежений моментом “поки смерть не розлучить нас”, то тепер цей момент відсувається на невизначений час. Дедалі менше впевненості в тому, що у світі, де професію обиратимуть тільки на певний час, де люди постійно змінюватимуть місце проживання, а після дорослішання дітей у батьків залишатиметься ще багато життєвих сил, вибір партнера здійснюватиметься на все життя. Уже зараз збільшення тривалості життя призводить до збільшення кількості розлучень.
А раз так, то, можливо, все йде до того, що крім “вічних” укладатимуться і строкові шлюби – сімейні союзи, обмежені за часом. Якщо вже зараз подружжя, яке одружується, дедалі частіше укладає шлюбні контракти, припускаючи тим самим, що рано чи пізно їхній шлюб можуть розірвати, то ідея тимчасових шлюбів має знайти тих, хто готовий такі шлюби укладати.
Концепція сімейних союзів, створюваних на певний термін, не нова. Шлюб, який розривається автоматично після досягнення молодшим із подружжя 80 років, описав ще Джонатан Свіфт у своєму романі “Подорожі Гуллівера”. Але його безсмертні “струльдбруги” з віком старіли і жахали оточуючих своїм виглядом і поведінкою. Медицина майбутнього дасть змогу не тільки подовжити життя, а й збільшити активний вік. Тож 80-річні аж ніяк не будуть нікому не потрібними старими.
У XVIII столітті тимчасовий шлюб пропонував запровадити французький полководець і маршал Франції Граф Моріц Саксонський. Щоправда, він вирізнявся вельми вільними звичаями і час для подібних ідей тоді не настав. Розбирав ідею пробного шлюбу англійський лікар, засновник сексології, британець Хевлок Елліс. Але в цьому столітті ідеї обмежених за часом шлюбів отримують дедалі більше прихильників. Не так давно відомий китайський публіцист Лу Гуопін запропонував заснувати семирічні шлюбні ліцензії. Законодавчо спробували дозволити тимчасові шлюби в Мексиці, але законопроєкт було заблоковано.
Цілком можливо, що в майбутньому багато шлюбів укладатимуть тільки на період виховання дітей. Щойно молодша дитина досягне певного віку, шлюб вважатимуть розірваним, а колишнє подружжя отримає свободу і можливість для створення нової сім’ї.
Світ столітніх
У зв’язку з істотним продовженням терміну активного життя зміниться і структура світової економіки. Дедалі більша кількість людей буде зайнята в медицині та галузях, пов’язаних із підтриманням активного життя в літньому віці. Косметологія, фармацевтика, виробництво штучних органів та імплантатів посядуть лідируючі позиції.
Стануть масовими послуги, які є вже зараз, але досить рідкісні. Наприклад, люди, які вступають у другий або третій шлюб і побажали завести дітей, не завжди зможуть це зробити. Технології омолодження не відразу стануть досконалими. Послуги сурогатного материнства, а пізніше і виношування плоду в штучній утробі стануть досить поширеними. Поява періодів тривалого відпочинку виведе туризм майбутнього в одну з провідних галузей світової економіки.
Відбудеться і зміна ставлення до свого тіла. Технології дадуть змогу змінювати зношені органи як запчастини до автомобіля. Люди перестануть боятися хвороб і травм. Зміниться і ставлення до свого віку. Люди просто перестануть його відчувати. І, можливо, коли-небудь, коли ми досягнемо остаточного перелому в боротьбі зі старінням, станеться подія, яку можна вважати символічною, – у паспортах перестануть вказувати дату народження.