Дослідники з Технологічного інституту Карлсруе показали, що ультрафіолетове випромінювання може пошкодити ділянку ДНК, навіть якщо воно знаходиться далеко від місця впливу.
Відомо, що ультрафіолетове випромінювання може пошкоджувати генетичний матеріал людських клітин і викликати рак шкіри. Але до тепер вважалося, що енергія світла цього діапазону не може поширюватися далеко в ланцюзі ДНК. Однак нова робота показує зворотне.
Біологи Технологічного інституту Карлсруе опублікували в журналі Angewandte Chemie International Edition статтю, в якій досліджували, які частини ДНК пошкоджує ультрафіолетове випромінювання при прямому впливі. Для цього вчені синтезували генетичну молекулу невеликої довжини і додали до неї органічну ділянку, що підвищує чутливість системи до випромінювання.
Потім дослідники вставили в ДНК кілька пар тиміну – одного з чотирьох основних нуклеотидів або «будівельних блоків» генетичних молекул. Автори вибрали цей нуклеотид не випадково – саме часте пошкодження ДНК при дії ультрафіолету пов’язано саме з утворенням небажаних зв’язків між тимін.
В результаті виявилося, що УФ-світло здатне вражати основи ДНК далеко за межами місця впливу. Ефект поширювався на 10,5 нанометрів – набагато більше, ніж дослідники вважали раніше. Тепер біологи планують вивчити, як енергія випромінювання переноситься між ДНК і навколишнім середовищем і чи може пошкодження однієї генетичної молекули викликати каскад побічних реакцій і пошкодити інший генетичний матеріал.
Натхнення: www.popmech.ru