Наука

З кишкової палички зробили небезпечного вбивцю

Японські дослідники змусили мутувати нешкідливий штам кишкової палички з метою з’ясувати, що перетворює безпечні бактерії в патогенні.

NІAІ, CC BY 2.0

Механізм ураження патогенними бактеріями організму людини або тварини досить добре вивчений, але як саме мікроорганізми набувають вірулентні властивості, вчені поки не цілком розуміють.

Дослідницька група під керівництвом професора Чікари Каїто з Університету Okayama вирішила заповнити цей пробіл. Для цього вчені використовували метод експериментальної еволюції, стимулюючи повторювані мутації нешкідливого штаму кишкової палички. Результат тестувався на тутовому шовкопряді до тих пір, поки не вийшов високопатогенний мутант, вірулентність якого, тобто здатність викликати смерть комахи, зросла в 500 разів у порівнянні з початковим нешкідливим штамом.

Як змогли встановити автори дослідження, однією з причин такої високої вірулентності отриманого штаму став специфічний протеїн — ліпосахаридний транспортер — який формує частину клітинної мембрани бактерії й захищає її від пошкоджень.

При цьому в результаті мутацій кишкова паличка отримала стійкість до ряду антибіотиків та деяких антибактеріальних субстанцій, що виділяються організмом шовкопряда. Причину цієї стійкості вчені пов’язують з появою більш концентрованої структури мембранних везикул, які захищають бактерію від небезпечних сполук, абсорбуючи їх.

За словами професора Каїто, дослідницька група дуже натхнена отриманим результатом, оскільки до них ніхто не відстежував еволюцію вірулентності мікроорганізмів на тварин, тільки всередині клітин.

«Ми змогли з’ясувати кілька речей про патогенні бактерії, — говорить учений. — Ми вперше показали, що мутація в лиіпосахаридному транспортері здатна підвищувати вірулентність, і ми навели докази того, як саме виникає вірулентність — мутована бактерія виробляє більше зовнішніх мембранних везикул».

Автори дослідження впевнені, що проведена ними робота може сприяти появі нових ліків або терапій, які будуть здатні стримати розвиток патогенності у мікроорганізмів. Але вони все ж вважають, що необхідні подальші експерименти з більшими тваринами — наприклад, зі ссавцями.

Натхнення: www.popmech.ru

Back to top button