В галактиці Маркарян 231, розташованої в півмільярда світлових років від нас, знайшли хмари молекулярного кисню — вперше де-небудь за межами Чумацького Шляху.
В біосфері, частиною якої ми є, кисень — найпоширеніший (якщо вважати за масою) хімічний елемент. Кора Землі складається з кисню майже наполовину. Чимало його і в інших кутах космосу: у Всесвіті кисень — третій за поширеністю елемент, який поступається лише водню (приблизно в 70 разів за масою) і гелію (23 рази).
Не дивно, що довгий час астрономи очікували, що в міжзоряному просторі молекулярного кисню — того, яким ми дихаємо — буде достатньо. Проте дотепер всі спроби виявити його де-небудь за межами нашої Галактики не приносили ніякого результату. Про перше таке спостереження розповідається у новій статті, опублікованій в The Astrophysical Journal.
Цзюньчжі Ван (Junzhi Wang) і його колеги з Шанхайської астрономічної обсерваторії розглянули далеку галактику Маркарян 231. Вона знаходиться в сузір’ї Великої Ведмедиці, більш ніж у 580 мільйонів світлових років, і вважається найближчою галактикою з квазаром. Подвійна надмасивна чорна діра в її активному центрі поглинає речовину так стрімко, що навколишній акреційний диск починає випускати яскраві і вузькоспрямовані потоки випромінювання.
Використовуючи радіотелескопи NOEMA і IRAM 30m, вчені виявили в спектрі галактики, на характерної довжини хвилі 2,52 міліметра, сліди молекулярного кисню — вперше де-небудь за межами Чумацького Шляху. Передбачається, що більша частина кисню Всесвіту замерзає у формі льоду (атомарного і водного) на порох міжзоряної речовини. Однак у такому активному регіоні, яким є центр Маркарян 231, йде бурхливе зіркоутворення (воно відбувається приблизно в сотню разів інтенсивніше, ніж в Чумацькому Шляху), під випромінюванням молодих зірок атомарний кисень вивільняється і утворює молекули.
Вперше молекулярний кисень вдавалося помітити лише в Туманності Оріона (близько 1300 світлових років від нас) і Хмарі Ро Змієносця (460 світлових років) — в межах нашої власної Галактики. Однак у Маркарян 231 його виявилося куди більше, ніж в цих скупченнях: на два порядки, якщо порівнювати з Туманністю Оріона.
Натхнення: naked-science.ru