Людина

Вчені з’ясували особливості будови мозку злочинців

Причиною антисоціальної поведінки може бути зменшення певних ділянок мозку, вважає міжнародна група вчених. Певні його прояви нормальні в підлітковому віці, але якщо людина бреше, краде і лізе в бійку з самого дитинства, його шанси стати злочинцем-рецидивістом стрімко зростають.

Антисоціальна поведінка, від прогулів у школі до кримінальних злочинів, може бути обумовлена особливостями будови мозку, повідомляє команда дослідників під керівництвом фахівців з Університетського коледжу Лондона. Якщо людина йде з дому або порушує закон лише в підлітковому віці, то навряд чи вона буде продовжувати робити це надалі. А ось ті, хто демонструє антисоціальну поведінку з самого дитинства, швидше за все, будуть поводитися в цьому ключі і в зрілі роки. Дослідження було опубліковано в журналі The Lancet.

Під антисоціальною поведінкою розуміються не тільки злочинні дії, але і в цілому негативне ставлення до соціальних норм і прагнення їм протистояти. Сюди можна віднести прогули в школі і на роботі, патологічну брехливість, невиконання фінансових зобов’язань, відходи з будинку, відсутність планування свого життя, докорів совісті. Люди, схильні до антисоціальної поведінки, не зазнають страху або тривоги, тому не бояться наслідків своїх дій.

У даному дослідженні як основні прояви антисоціальної поведінки вчені виділили бійки, цькування, пошкодження чужої власності, брехню, прогули і злодійство.

Учасниками дослідження стали 672 людини з Нової Зеландії, які народилися в 1972-1973 роках. З семи до 26 років кожні два роки батьки, опікуни та вчителі звітували про поведінку учасників. Також повідомляли про нього і самі досліджувані.

До того часу, коли учасники експерименту подорослішали, у 80 з них спостерігалося стійка антисоціальна поведінка. Ще 151 людини виявляли її тільки в підлітковому віці. В інших значущих епізодів антисоціальної поведінки не спостерігалося.

Люди, які демонстрували антисоціальну поведінку впродовж усього життя, в п’ять разів частіше здійснювали вчинки, за які потім несли кримінальне покарання.

Також у них частіше спостерігалися психічні захворювання. Крім того, ця група була більш схильна вживати наркотики і алкоголь, у них в середньому був нижчий IQ. Прояви антисоціальної поведінки і злочини у представників групи були більш серйозними, ніж серед тих, хто демонстрував антисоціальні нахили лише в підлітковий період.

Коли учасникам виповнилося 45 років, дослідники зробили їм МРТ головного мозку і вивчили площа кори і її товщину в 360 областях.

Як виявилося, в учасників з антисоціальною поведінкою поверхня кори була менша в 282 областях. Також ще в 11 областях кора була тоншою.

Зміни, зокрема, спостерігалися в ділянках, пов’язаних з регуляцією емоцій, мотивацією і цілепокладанням.

Ученые выяснили особенности строения мозга преступников

У тих, хто скоював злочини в підлітковому віці, спостерігалися зміни в щільності сірої речовини мозку у порівнянні з найбільш законослухняними учасниками. Однак відмінностей у площі кори не було.

«Ці результати узгоджуються з більш ранніми даними і показують, що є різні типи молодих злочинців. Не до всіх з них варто відноситися однаково», — вважає співавтор дослідження професор Ессі Відінг.

«Могло виявитися, що ці люди просто вибрали такий життєвий шлях. Але дані показують, що насправді це сталося з-за певних недоліків їх мозку», — додає професор Террі Моффітт, ще один автор роботи.

Ученые выяснили особенности строения мозга преступников

Хоча такі люди можуть здійснювати серйозні злочини, до них слід ставитися з деякою поблажливістю, вважає вона.

«Результати нашого дослідження підтверджують ідею про те, що причиною антисоціальної поведінки людей можуть бути особливості їх структури мозку. Ці особливості заважають їм розвивати соціальні навички, що в підсумку призводить не до найкращих наслідків», — говорить провідний автор дослідження доктор Христина Карлісі.

Вона відзначає, що людям, які скоюють злочини, можливо, потрібна особлива підтримка протягом усього життя.

Причинно-наслідковий зв’язок між особливостями мозку ще належить вивчити, вказують автори роботи. Виявлені зміни могли сформуватися як генетично, так і під впливом чинників навколишнього середовища і особливостей виховання. Також на мозку могли позначитися куріння, алкоголізм і наркоманія.

Сканування мозку випробовуваних проводилося вже в зрілому віці, додають дослідники. Спостерігаючи за змінами його структури з юних років, можна отримати набагато більше інформації. Крім того, учені розглядали лише сіру речовину, не аналізуючи зміни інших тканин.

Також дослідники не надавали великого значення травмам голови, які, як багато разів було доведено, здатні впливати на поведінку людини.

Дослідники нагадують, що важливо своєчасно виявляти малюків з антисоціальною поведінкою.

Чим раніше вони і їх сім’ї отримають підтримку фахівців, тим вищі шанси того, що вдасться скоригувати їх поведінку і уникнути проблем у майбутньому.

Антисоціальна дитина зовсім не обов’язково стане злочинцем, звертає увагу професор нейрофізіології Х’ю Вільямс.

«Дослідження підтверджує, що необхідно допомагати дітям і молодим людям, у яких є проблеми з саморегуляцією», — говорить він
. В якості одного зі способів такої допомоги пропонується підтримка в школах.

На думку дослідників, їх робота має відношення до того, як система правосуддя поводиться зі злочинцями-підлітками. Більшість з них, оступившись одного разу, не проявляють антисоціальну поведінку надалі. Такі підлітки мають відмінні шанси переосмислити свої дії та змінитися в кращу сторону. Але деякі підлітки не роблять жодних висновків і стають рецидивістами. І, якщо причина такої різниці — в особливостях мозку представників двох різних груп, то, ймовірно, до кожної з них потрібен окремий підхід.

Проте вчені попереджають, що не варто робити висновки на підставі одних лише сканів мозку і записувати людей з якими-небудь особливостями його структури в потенційні злочинці — існує безліч чинників, що схиляють людину до злочинів, і особливості будови мозку — лише один з них.

Натхнення: earth-chronicles.ru

Кнопка «Наверх»
Закрыть