У магнітного поля Землі є свій хвіст, який утворюється під впливом сонячного вітру, що “б’є” по нашій планеті. Цей хвіст наповнений магнітними бурями, які часто викликають сильні електричні струми та коливання магнітного поля. Проте недавні дослідження виявили нову загадку. Вчені, що досліджують магнітний хвіст за допомогою супутників MMS, виявили ознаки магнітної бурі, але саму бурю не знайшли.
Місія НАСА MMS (Magnetospheric Multiscale Mission), яка складається з чотирьох супутників, запущених у 2015 році, має на меті вивчення магнітопаузи Землі – зони, де магнітне поле нашої планети взаємодіє із сонячним вітром. У цій зоні лінії магнітного поля постійно перез’єднуються, створюючи потоки тепла та енергії, які вчені називають суббурями. Однак нещодавні дані, отримані від MMS, виявили перез’єднання ліній магнітного поля без супутніх суббурь, що є дуже незвичним явищем.
Магнітне перез’єднання без суббурь
Зазвичай суббурі супроводжуються потужними електричними струмами та значними коливаннями магнітного поля. Виявлення перез’єднання без таких суббурь викликало багато питань у науковців. Одним із можливих пояснень є те, що це явище було надзвичайно локалізованим, і супутники просто не змогли його зафіксувати. Іншою гіпотезою є необхідність перегляду нашого розуміння взаємозв’язку між перез’єднанням магнітних ліній та суббурями.
Протягом наступного року супутники MMS продовжуватимуть вимірювання магнітних перез’єднань у реальному часі. Водночас, вчені на Землі будуть моделювати магнітне поле для детальнішого вивчення його поведінки. Порівнюючи ці дані, вони сподіваються розгадати загадку магнітного хвоста та зрозуміти зв’язок між перез’єднанням магнітних ліній і подіями, що виникають.
Майбутні дослідження магнітного поля
Завдяки місії MMS науковці отримали унікальну можливість досліджувати магнітне поле Землі з безпрецедентною точністю. Отримані дані можуть суттєво змінити наше розуміння магнітних процесів у магнітосфері Землі. Якщо гіпотеза про локальність явища підтвердиться, це відкриє нові горизонти для досліджень. В іншому випадку, можливо, нам доведеться переглянути існуючі моделі та концепції магнітного хвоста і суббурь.
Вчені сподіваються, що майбутні спостереження та моделювання дозволять детальніше зрозуміти взаємодію між магнітним полем Землі та сонячним вітром. Це знання є надзвичайно важливим для прогнозування космічної погоди, яка може впливати на роботу супутників, систем зв’язку та навіть на енергетичні мережі на Землі.