Дослідження американських біологів показало, що медоносні бджоли збільшують вироблення феромону тривоги під час інфікування їх мікроскопічним паразитичним грибом. Це може призводити до порушення соціальної гармонії й таким чином мати негативний вплив на виживаність колонії. Результати оприлюднені в журналі Royal Society Open Science.
Бджоли є одними із найважливіших запилювачів рослин, без яких численні екосистеми втратили б рівновагу. Але, як і багато інших тварин нашої планети, вони зазнають значного скорочення чисельності. Одне з недавніх досліджень показало, що четверть видів бджіл в дикій природі не бачили з 1990-х років. Однією з головних причин цього є надмірне використання людьми пестицидів, які за останні роки стали більш токсичними.
Однак бджолам загрожує ще й природний ворог — паразитарна хвороба нозематоз. Її викликають мікроскопічні одноклітинні гриби з роду Nosema, а конкретно серед медоносних бджіл (Apis mellifera) поширюється останнім часом патоген Nosema ceranae. Він не викликає сам по собі смертельної інфекції, але вражає травну систему комах, посилюючи їхній апетит та зменшуючи опірність організму до пестицидів та інших збудників хвороб. Вчені зі Свортмор-коледжу в Пенсильванії припустили, що підвищена вразливість бджіл може бути спричинена порушеннями соціальної структури комах і вирішили це перевірити.
Бджоли — дуже соціальні істоти, від взаємодії яких залежить виживання цілої колонії. У їхньому спілкуванні одне з одним важлива роль належить феромонам — пахучі речовини, що їх виділяють тварини. Тому, щоб вивчити, чи змінилася соціальна взаємодія бджіл, науковці взялися аналізувати зміни у феромонах комах.
Дослідники вилучили сто особин медоносної бджоли із тридцяти різних вуликів поблизу Філадельфії. Пізніше з’ясувалося, що 18 із них заражені Nosema ceranae. Відтак вчені за допомогою мас-спектрометрії визначали вироблення феромонів інфікованими та здоровими бджолами.
Аналіз результатів показав, що бджоли з інфікованих вуликів виробляють набагато більше феромону з назвою (Z)-11-ейкозен-1-ол, ніж комахи із незаражених. Ця речовина відіграє важливу роль у спілкуванні бджіл. Нею вони можуть позначати квіти, з яких уже зібрали нектар. Але сполука також є сигналом тривоги, який бджола подає, коли вулику загрожує небезпека, від людини наприклад.
Автори гадають, що при інфікуванні грибом Nosema ceranae бджоли можуть сигналізувати про те, щоб за інфікованими ретельніше доглядали інші члени родини. Але вони не виключають, що все навпаки. Тривожний феромон може спонукати інших до того, що вони помістять інфікованих на карантин або вб’ють, щоб захистити сім’ю від хвороби. Якими б не були причини сигналізації бджіл речовиною (Z)-11-ейкозен-1-ол, вчені вважають, що її вироблення може спричинити надмірний стрес та порушити баланс соціальних взаємодій у вулику. Це, зі свого боку, загрожує навіть загибеллю сім’ї. Науковці кажуть, що це явище необхідно вивчати детальніше, щоб з’ясувати, що саме відбувається з важливими запилювачами при інфікуванні поширеним збудником.
Натхнення: www.nauka.ua