Використання торфовищ в сільськогосподарському обороті призводить до глобального зростання викидів парникового газу під назвою закис азоту, відомого як звеселяючий газ. Це третій за значимістю газ, який частково відповідає за глобальне потепління і руйнування озонового шару. Дослідження на цю тему проводили Тартуський університет (Естонія) і Бірмінгемський університет (Великобританія).
Вчені проаналізували і вивчили 58 торфовищ, розташованих в США, Австралії, Бразилії, Південній Америці, Австралії, Новій Зеландії, Східній Африці, Південно-Східній Азії, Сибіру і Європи. Вони виявили, що збільшення викидів звеселяючого газу відбувається в двох випадках. У першому – при осушенні боліт для вирощування на родючих ґрунтах сільськогосподарських культур. У другому – при зрошенні територій раніше освоєних торф’яних боліт. Ситуація помітно ускладнюється, коли ці території зрошуються в тропіках, у вологому і теплому кліматі. На думку експертів, штучний дренаж сильно збільшує викиди закису азоту, що поступає в атмосферу з більш 1/10 частки світових площ ґрунтів, багатих азотом.
Автори наукової роботи закликають до розуміння серйозності проблеми, до того, щоб збереження і відновлення боліт і особливо тропічних торфовищ стало пріоритетним напрямком запобігання та скорочення викидів цього «похмурого звеселяючого газу». Також величезне значення в регулюванні викидів закису азоту має прогнозування реакції ґрунтів на зміни клімату або землекористування.
Дослідження також показало, що кількість викидів можна спрогнозувати за допомогою моделей, які враховують концентрацію нітратів у ґрунті, наявність води і температуру. Так, викиди закису азоту суттєво збільшуються з ростом концентрації нітратів у ґрунті і перенасиченням його вологою.