Астрономи заглянули всередину туманності Кіля, щоб більше дізнатися про процеси всередині її стовпів.
Туманності, в яких утворюються зірки, дуже жваве місце. Але хмари газу і пилу зазвичай не дають астрономам розглянути, що в них відбувається. Тепер вчені використовували Велику міліметрову решітку Атаками (ALMA), щоб заглянути всередину стовпів туманності Кіля. Вони вивчили молекулярні потоки, які випромінюють ці об’єкти в знаменитій «зірковій» колисці.
Так, вчені розглянули безліч навколозіркових дисків навколо зірок, що формуються. Їм також вдалося виміряти ступінь пов’язаних з ними молекулярних відтоків або струменів. Астрономи прийшли до висновку, що джерелами цих джетів є протозірки малої або середньої маси. У міру формування молодих зірок падаюча речовина нагрівається і викидається потоком уздовж осі обертання протозірки. У підсумку, джети «врізаються» в газ і пил зоряних «ясел». Зіткнення збуджують гази в туманності і змушують їх світитися. Самі джети рухаються дуже швидко, до сотень тисяч кілометрів на годину.
Астрономи називають порушені хмари газу і пилу, пов’язані з протозірками, об’єктами Хербіга — Аро (англ. Herbig — Haro object). Це яскраві туманності всередині більших туманностей. Вони існують завдяки новонародженим зіркам. Їх назвали на честь Джорджа Хербіга і Гільєрмо Аро, які вперше детально їх вивчили. По суті, вони є частиною процесу народження зірок.
В даних ALMA вчені виявили кілька компактних джерел, що випускають випромінювання міліметрового діапазону. Це об’єкти Хербіга — Аро: HH 666, HH 1004 HH 1006, HH 1010 і HH 1066. Вони також виявили пов’язані з ними потужні викиди чадного газу. Вони здаються викривленими і створюють великі ударні хвилі, коли врізаються в навколишню туманність, створюючи порожнечі.
Об’єкт Хербіга — Аро HH 24. Фото: НАСА / ЄКА / STScI
Вчені підрахували, що фотовипаровування зруйнує стовпи всього за 100 000 – 1 000 000 років. Як тільки вони зникнуть, навколозіркові диски зірок які формуються всередині, піддадуться впливу радіації скупчень Трамплера. Швидше за все, вони перетворяться в протопланетні диски (подібні тим, які спостерігаються в туманності Оріона) в досить короткі терміни.
На цьому зображенні космічного телескопа «Хаббл» НАСА / ЄКА показано зоряне скупчення Трамплер 14 — одне з найбільших в Чумацькому Шляху. У ньому знаходяться одні з найяскравіших зірок у всій Галактиці. Випромінювання цих зірок роз’їдає прилеглі стовпи туманності Кіля. Фото: НАСА / ЄКА / STScI
HH 666 — найвідоміший з об’єктів Хербіга — Аро в туманності Кіля. Його спостерігали у видимому і інфрачервоному світлі, а також на міліметрових хвилях. Об’єкт містить протозірку — джерело самого джета. Він простягається, як мінімум, на 10 світлових років від джерела, підрахували вчені.
Результати дослідження опубліковані на сервері препринтів arXiv.