Знаменита зірка Ета Кіля, яка під час спалаху в 1843 році стала другою за яскравістю зіркою на нічному небі (після Сіріуса), неодноразово спалахувала раніше, вважають вчені.
Ета Кіля – це подвійна зірка-гіпергігант в сузір’ї Кіля із загальною світимістью, яка більш ніж в 5 мільйонів разів перевищує сонячну. Вона віддалена від Землі на відстань в 7500 св. років. Раптово спалахнувши в 1843 році, зірка стала другою за яскравістю зіркою на нічному небі після Сіріуса. Цю подію було названо вченими “Великий спалах”.
Після 1900 року на місці спалаху була виявлена туманність “Гомункул”. Зірка, починаючи з 1940 року, знову поступово збільшує яскравість. До 2014 року вона досягла зоряної величини 4,5 m. Астрономи вже більше ста років спостерігають Ета Кілю, намагаючись розібратися в її дивній поведінці.
У новому дослідженні група вчених із США спробувала пролити світло на незвичайні властивості цієї зоряної системи. Вивчаючи дані спостережень з телескопа Hubble за період з 1993 по 2014 рік, вони побудували карту розподілу швидкостей газових волокон на периферії туманності “Гомункул”. Виявилося, що туманність розширюється зі швидкістю 1000 км/с. Але ще більш цікавим результатом виявилося, що швидкість розширення туманності однакова у всіх напрямках.
Читайте також: Для того, щоб газ безперешкодно рухався без втрати швидкості, потрібно, щоб навколишній “Гомункул” простір було практично вільний від міжзоряного середовища. Щоб якось пояснити цей факт, автори припустили, що вибух 1843 року не був єдиним у системі.
Швидше за все, Ета Кіля спалахувала один або два рази, – вважають вчені. Найбільш вірогідні, на думку авторів роботи моменти спалахів, це 1250 і 1550 роки. Раніше існувала версія, що “Великий спалах” міг статися через зіткнення головної зірки системи Ета Кіля з гіпотетичним третім зірковим компонентом.