Моделювання на основі штучного інтелекту прогнозує, що до 2100 року зміна клімату може спричинити продовольчу кризу для понад 1,1 мільярда людей, однак масштаби загрози залежать від політичних рішень.
У 2025 році близько 295 мільйонів людей уже пережили гострий голод через конфлікти та кліматичні потрясіння. Джованні Строна, еколог-кількісний спеціаліст, використав модель «штучного інтелекту» — алгоритмічну систему аналізу великих масивів даних. Вона була відкалібрована за даними Мережі систем раннього попередження про голод. Модель враховувала температурні показники NOAA та дані про опади Climate Hazards Center.
Дослідник змоделював сценарії з високими викидами парникових газів. За цим варіантом понад 1,16 мільярда людей зазнають щонайменше однієї продовольчої кризи. Понад 600 мільйонів із них — діти, зокрема 200 мільйонів немовлят у перший рік життя. Особливо вразливою визначено Африку, зокрема регіони Африканського Рогу та Сахелю.
Методологія ґрунтувалася на байєсівському прогнозуванні — статистичному підході оновлення оцінок із новими даними. Модель інтегрувала демографічні й економічні сценарії розвитку країн. За останнє десятиліття кількість людей у стані гострої нестабільності майже потроїлася. Це вказує на зростання системного ризику.
Водночас дослідження демонструє альтернативний сценарій сталого розвитку — «розвитку без руйнування довкілля». За умови декарбонізації можливо врятувати до 780 мільйонів людей від голоду. Середньорічна кількість криз може скоротитися більш ніж удвічі до кінця століття. Отже, кліматична політика визначає, чи стане прогноз катастрофою, чи прикладом запобігання.