Розкопки гробниці давньоєгипетської цариці Мерет-Нейт показують, що вона була впливовою фігурою з «надзвичайно високим рівнем влади», але експерти розділилися в думках щодо того, чи правила вона насправді.
Нові розкопки гробниці давньоєгипетської цариці Мерет-Нейт показали, що вона, можливо, була першою жінкою-урядовицею Єгипту. Однак деякі експерти сперечаються, чи дійсно вона правила країною.
Хоча могилу Мерет-Нейт виявили в 1 900 році, недавні розкопки показали, що поруч з монументальною могилою королеви знаходилися сотні глечиків з виноградними кісточками. Це залишки вина і аналіз показав, що їм 5 000 років. Також археологи знайшли і інший похоронний королівський інвентар. Написи, виявлені всередині гробниці, розташованої в Абідосі, в центральному Єгипті, також вказують на те, що Мерет-Нейт відігравала важливу роль і займала інші державні посади близько 3 000 рр до н.е.
5000-річні винні глечики в гробниці Мерет-Нейт в Абідосі під час розкопок. Зображення надано: EC Kuhler
Мерет-Нейт, чиє ім’я означає «кохана богині Нейт», була дружиною царя Джета — третього царя першої династії давньоєгипетських правителів і матір’ю його спадкоємця, царя Дена. Комплекс її гробниць включає в себе могили 41 придворного і слуги. Його побудували з сирцевої цегли, глини і дерева в кілька етапів. Раніше вчені з’ясували, що ім’я королеви походить від імені її сина. Археологи зрозуміли це, проаналізувавши список правителів, який знайшли в гробниці її нащадка в Саккарі. З огляду на це, вчені припускають, що Мерет-Нейт правила в якості регента під час юності Дена.
За словами Рональда Лепроона, почесного професора єгиптології Університету Торонто, який не брав участі в недавніх розкопках, її регентство пояснює, чому її з такою пишністю поховали на королівському кладовищі в Абідосі. «Сам факт того, що її ім’я додали в список королів показує, що з Мерет-Нейт має відбулося щось дуже важливе», — сказав він.
Але що саме сталося, залишається загадкою, пояснює Крістіана Келер, археолог і професор єгиптології Віденського університету в Австрії, яка керувала розкопками в Абідосі. «Серед єгиптологів дійсно ведеться багато суперечок, оскільки докази не зовсім переконливі», — розповіла вона в інтерв’ю Live Science.
Прекрасно збережені виноградні кісточки. Зображення надано: EC Kuhler
Деякі експерти вважають, що Мерет-Нейт володіла тими ж повноваженнями, що і королі-чоловіки, грунтуючись на раніше виявленому списку правителів та інших підказках. «Жодна інша королева в ранній династичний період не володіла такою кількістю королівських привілеїв. Мерет-Нейт стала найпершою жінкою-фараоном в історії», — написав Жан-П’єр Пацник, єгиптолог з університету Сорбонни у Франції, який не брав участі в недавніх розкопках, в «Працях сьомої європейської конференції єгиптологів». (Видавництво Археопрес, 2017).
Інші не настільки впевнені, стверджуючи, що жінки рідко правили в Стародавньому Єгипті, особливо на такому ранньому етапі.
«Дружини і дочки зазвичай не розглядалися з точки зору королівської наступності», — розповіла Live Science електронною поштою Маргарет Мейтленд, головний хранитель древніх середземноморських колекцій в Національних музеях Шотландії. Проте, нові дані свідчать про те, що Мерет-Нейт володіла «надзвичайно високим рівнем авторитету для королівської жінки», сказав Мейтленд.
Навіть якщо Мерет-Нейт дійсно правила Єгиптом 5 000 років тому, її, ймовірно, не вважали «фараоном», сказав Лепроон. За його словами, цей термін, що означає «великий будинок» давньоєгипетською мовою, ймовірно, увійшов у вжиток набагато пізніше і стосувався до монархів, починаючи з 18-ї династії (близько 1550 – 1295 рр. до н. е.).