Більшість нейробіологів, як правило, оцінює людський потенціал десь між 10 терабайтами і 100 терабайтами, хоча повний варіант припущень варіює від 1 терабайта до 2,5 петабайт. При цьому один терабайт дорівнює 1000 гігабайтам або 1 мільйону мегабайтам, а петабайт – це 1000 терабайтів. Отже питання – чи знаємо ми можливості свого мозку?
Розрахунок цих висновків досить простий. Мозок людини містить близько 100 000 000 000 нейронів. Кожен нейрон здатний створювати близько 1000 зв’язків, представляючи собою близько 1000 потенційних синапсів, які в основному і зберігають дані. Помножте кожен з цих 100 мільярдів нейронів на 1000 зв’язків, які вони можуть створювати і у вас вийде близько 100 трильйони пунктів даних або 100 терабайт інформації.
Проте самі ж вчені визнають, що такі розрахунки дуже спрощені. По-перше, при цьому передбачається, що кожен синапс зберігає близько 1 байта інформації, але ця оцінка може бути набагато вища або нижча. Крім того, синапси не є повністю незалежними. Іноді потрібно кілька синапсів, щоб передати одну частину інформації. Також деякі синапси використовуються для обробки інформації, а не зберігання, і також існують клітини, які підтримують збереження інформації.
Навіть якщо взяти той факт, що ємність мозку становить десь між 10-ю і 100 терабайтами, оцінити, скільки із цього обсягу використовується, а скільки залишається вільним дуже складно. Мозок набагато складніший, ніж зовнішній жорсткий диск. Не тільки деякі частини залучені в різні види пам’яті одночасно, але і дані які зберігаються, часто пошкоджуються і стають втраченими.
Одне відомо: уявлення, ніби люди використовують лише 10 відсотків свого мозку, є міфом. Інформація може зберігатися в будь-якій частині мозку.
А на скільки мегагерцах працює мозок? Краще сказати, що мозок – набагато більш потужніша машина, зроблена з більш повільних процесорів. У кожного нейрона є “тактова частота” порядку кілогерцах, що в мільйон разів повільніше, ніж гігагерц. Для порівняння швидкість процесора смартфона становить близько 1 гігагерца. Тому комп’ютери набагато швидше вирішують спеціалізовані завдання, хоча і не можуть передати все розмаїття функцій людського мозку.
У той час, як деякі футуристи вважають, що комп’ютери стають в два рази могутнішими кожні два роки і ми зможемо розробити через кілька десятиліть комп’ютер, який потужніший від людського мозку, поки неясно, чи будуть такі комп’ютери придатні для продажу.
Мозок є напрочуд енергоефективним, працюючи на 12 ватах. Для того, щоб працював комп’ютер такої ж потужності, що і мозок людини, було б потрібно гігавати енергії, що зовсім не практично.