Навіть у крихітних частинок пилу є історії, які вони можуть нам розповісти – особливо, якщо ці частинки приходять з глибин космосу.
Метеорити містять крихітні кількості того, що ми звикли називати зоряним пилом, матерії, що бере початок з вмираючих зірок. Такий зоряний пил є «сировинним матеріалом», з якого приблизно 4,6 мільярда років тому сформувалися наші планети і батьківські тіла метеоритів, так звані астероїди. У новій роботі Пітер Хоппе (Peter Hoppe) і його команда з Інституту хімії товариства Макса Планка, Німеччина, відкрили, що розміри багатьох силікатних частинок зоряного пилу в речовині метеоритів насправді набагато менше, ніж вважалося раніше. Тому в проведених раніше дослідженнях велика кількість пилу залишалося непоміченою, і реальна маса зоряного пилу, яка «подорожує автостопом» на астероїдах, повинна бути приблизно в два рази більше, ніж передбачалося.
Вчені з Інституту хімії Макса Планка зробили своє відкриття, змінивши традиційну методику дослідження. За допомогою іонного зонда NanoSIMS дослідники змогли отримати «картки» крихітних ділянок зразків метеоритів. Такі карти показують вміст певних ізотопів у субмікронному діапазоні. Спочатку зразок сканували за допомогою сфокусованого потоку іонів. Частинки, які «відскочили» від зразка, аналізувалися за допомогою мас-спектрометрії. Однак традиційна ширина такого потоку іонів, рівна 100 нанометрам, виявилася занадто «грубою» для цього дослідження, оскільки дозволяла виявити лише частинки пилу розміром не менше 200 нанометрів. Звузивши потік іонів, дослідники змогли виявити істотно більш тонкі фракції пилу, ніж це вдавалося коли-небудь раніше.