Мікроскопічний знос зубів зауроподів розкриває харчову поведінку, середовище життя та сезонні міграції динозаврів Юрського періоду.
Міжнародна команда палеонтологів, очолювана Даніелою Вінклер, дослідила 39 зауроподів з трьох континентів, застосувавши метод аналізу текстури зубних мікрошліфів (DMTA). Це дозволило реконструювати дієту та екологічну поведінку динозаврів за допомогою 322 тривимірних сканів емалі зубів. «Мене досі вражає, що такі подряпини розповідають про поведінку тварин мільйони років тому», – зазначає Вінклер.
Різні типи зносу вказують на харчову спеціалізацію або адаптацію до середовища. Наприклад, зуби камаразаврів із США й Португалії показали подібний знос, що натякає на сезонні міграції в пошуках однакової їжі. Натомість титанозаври з Танзанії мали надмірний знос, викликаний вживанням абразивної, запиленої рослинності в умовах тропічного клімату.
«Ми бачимо не просто зразки, а екосистеми, що функціонували як цілісний механізм», – наголошує Чопп. Розбіжності між видами і регіонами вказують на розподіл харчових ніш і уникнення конкуренції, що забезпечувало співіснування багатьох видів. Ці дані також підтверджують, що клімат, а не просто рослинність, був ключовим чинником харчової поведінки.
«Такі закономірності поведінки актуальні не лише зараз, а й 150 мільйонів років тому», – резюмує Вінклер. Команда вже працює над аналізом нових зразків, включаючи карликових зауроподів. Кожен зуб стає фрагментом великого палеоекологічного пазлу, що допомагає зрозуміти, як еволюціонували доісторичні екосистеми.