Поширену жабу з тропічних лісів Еквадору та Колумбії нарешті визнали окремим видом після більш ніж століття плутанини з назвами. Дослідники описали вид Pristimantis milpe, який десятиліттями ховався «на видноті», а допомогли в цьому музейні зразки XIX століття, збережені в Лондоні. Про роботу повідомляє видання ScienceDaily.
Поширений, але «безіменний» вид
Науковці з Папського католицького університету Еквадору формально описали Pristimantis milpe як новий для науки вид. Довгий час цих жаб помилково відносили до іншого виду, тож вони не мали власної наукової назви, попри те що їх регулярно спостерігали в природі.
Це відкриття вирізняється тим, що багато новоописаних видів зазвичай рідкісні або обмежені невеликими ділянками ареалу. Натомість Pristimantis milpe є доволі звичайною жабою: її легко знайти в польових умовах, а вночі вона добре видає себе характерними звуками.
Відомий ареал виду перевищує 67 000 квадратних кілометрів у лісах Чоко на заході Еквадору та півдні Колумбії. Жаба трапляється від рівня моря до висот близько 1200 метрів над ним.
Формальний опис виду опубліковано в міжнародному журналі ZooKeys, що спеціалізується на біорізноманітті та таксономії.
Як музейні зразки розв’язали вікову загадку
Ключем до розпізнавання Pristimantis milpe стали історичні зразки амфібій із колекції Природничого музею в Лондоні. Провідний автор дослідження, герпетолог Сантьяго Рон (Santiago R. Ron) з PUCE, вирушив до Англії, щоб розібратися з класифікаційною проблемою, яка тягнулася понад сто років.
Він вивчив оригінальні зразки — так звані «типи», зібрані в Еквадорі ще в XIX столітті й відтоді збережені в музеї. Порівнявши ці історичні екземпляри з сучасними популяціями з еквадорського Чоко, команда з’ясувала, що старі зразки помилково віднесли до іншого виду.
Через цю помилку жаба, яку десятиліттями регулярно бачили й документували в природі, так і не отримала власної наукової назви. Один зі співавторів роботи, аспірант Вірджинського політехнічного інституту Джейл Ортега (Jhael Ortega), наголошує, що така історія показує важливість правильного поєднання наукових назв із реальними популяціями в природі.
«Клацальна» жаба лісів Чоко
У природі Milpe Robber Frog, або місцевою назвою Cutín de Milpe, активна вночі. Самці зазвичай квакають, сидячи на листі кущів і бромелієв на кілька метрів над землею. Їхні голоси гучні й упізнавані, а звук нагадує коротке «клацання».
Самці й самки помітно різняться за зовнішністю. У самок яскраве забарвлення в ділянці паху та стегон: там можуть з’являтися помаранчеві або світло-блакитні відтінки разом із чорними плямами. Самці зазвичай мають більш однорідне, менш контрастне забарвлення.
Жаба мешкає в лісах еквадорського Чоко та південної Колумбії — регіону, який вважається одним із пріоритетних для збереження біорізноманіття.
Чому старі музейні колекції досі незамінні
Історія з Pristimantis milpe підкреслює, наскільки важливими залишаються колекції природничих музеїв. Зразки, що зберігаються десятки й навіть сотні років, дозволяють ученим повертатися до старих класифікацій, порівнювати морфологічні ознаки та розв’язувати питання, на які попередні покоління дослідників не мали відповіді.
У цьому випадку поєднання зразків XIX століття з польовими спостереженнями за живими популяціями дало змогу довести, що Pristimantis milpe заслуговує на статус окремого виду.
Результати роботи також нагадують, що про біорізноманіття планети ми досі знаємо не все. Навіть звичайні й широко розповсюджені тварини можуть приховувати несподіванки, а розкрити їх часто вдається лише тоді, коли історичні колекції поєднують із сучасними методами досліджень і спостережень у природі.