Наука

З’ясувалося, які люди схильні вірити в Бога

Нейробіологи і психологи зі США й Афганістану дізналися, хто більше схильний вірити в наявність у всесвіті вищої сили.

Image by Tabble from Pixabay

Дослідження опубліковано в журналі Nature Communications.

«Віра в Бога або богів, які втручаються у світ для створення порядку, є ключовим елементом світових релігій»,
— говорить співавтор дослідження, доцент кафедри психології та міждисциплінарної нейробіології, а також директор Лабораторії реляційного пізнання Джорджтаунського університету (США) Адам Грін.

Дослідження проводили за участю двох дуже різних з точки зору культури і релігії груп людей: одна з США (199 осіб), інша — з Афганістану (148 осіб). Понад 52 відсотків американців були християнами, а релігійна приналежність афганців не розголошена з етичних причин. В роботі також брала участь (онлайн) додаткова вибірка (96 осіб), яку складали європейці.

Учасники вказали місця розташування кругів, які відповідатимуть чотирьом клавішам (а) Наприклад, коли ціль з’являлася в лівому кутку, учасники натискали кнопку «z». Блоки шаблонів (b) складалися з 10-цільових повторюваних послідовностей, що містять три структури першого порядку (помаранчева смуга) і дві структури другого порядку (зелені круги). Випадкові блоки (c) складалися з 50 не повторюються груп кругів / © www.nature.com

Експеримент проходив за допомогою когнітивного тесту для вимірювання неявного (несвідомого) навчання різним патернам (звичкам) поведінки. Від учасників вимагалося спостерігати, як на екрані то з’являлася, то зникала якась послідовність кругів. Побачивши круг потрібно було натиснути певну кнопку. Круги при цьому переміщалися швидко.

Щоб «вгадати», в якому місці екрану знову з’явиться круг, деякі з учасників несвідомо збудували певний шаблон розташування цих кругів, в результаті чого натискали на правильну кнопку ще до того, як круг з’являвся на екрані. Половина комбінацій фігур і справді підпорядковувалася певній послідовності (а половина була випадковою), про навмисність якої не здогадувалися випробовувані.

Провівши додаткові опитування і тести, вчені з’ясували, що учасники, які несвідомо навчалися «передбачення» закономірностей в розташуванні точок, мали більшу схильність вірити в Бога, ніж ті, хто таких закономірностей не виявляв. Таким чином, дослідники припустили, що люди, що виявляють якісь «закономірності» в навколишньому середовищі, будуть сильніше інших переконані в існуванні Бога, який і створює ці «закономірності» у Всесвіті.

«Віруючі більш схильні сприймати події в світі як щось, що відповідає меті або задумом, а не як серію випадковостей», — пишуть автори статті.
Причому ця здатність не залежить від культурної і релігійної приналежності людини, оскільки схожі результати показали всі учасники експерименту.
«Це не дослідження про те, чи існує Бог, а про те, чому і як мозок приходить до віри в нього, — повідомляє Адам Грін. — Дані показують, що діти, які неусвідомлено вловлюють якісь закономірності в навколишньому світі, з більшою ймовірністю будуть схильні вірити в Бога, навіть якщо ростуть не в релігійній сім’ї ».
Те ж саме справедливо для тих дітей, які ці закономірності не вловлюють: на думку вчених, в процесі їх дорослішання віра в Бога (якщо вона є) буде слабшати. При цьому автори підкреслюють, що для остаточних висновків потрібні додаткові дослідження.

Натхнення: naked-science.ru

Кнопка «Наверх»