Питання «Кого ти любиш більше – тата чи маму?», Може бути, і безглузде, але ось зворотнє питання – «Хто більше тебе любить – тато чи мама?” – З психологічної точки зору надзвичайно важливе. На думку дослідників з Університету Коннектикуту (США), любов батька – або батьківська любов, грає у формуванні особистості дитини, що росте чи не більшу роль, ніж материнська любов.
Психологи зробили аналіз безлічі робіт, присвячених тому, як на людині позначається недолік батьківської уваги чи взагалі відторгнення дітей батьками. У загальній складності статистика дослідження враховувала дані більш ніж по 10 тис. осіб, різних за статтю та етнічної приналежності. Інтуїтивно кожен розуміє, що дитина, покинута батьками, може вирости невпевненим у собі, ворожим і навіть агресивним по відношенню до інших. Причому такий характер залишиться у людини до кінця його днів, що, природно, ускладнить йому життя в соціумі. Психологічні дослідження на цю тему виконуються відносно просто: особистісні характеристики зіставляються з сімейною історією.
Цікаво інше: виявляється, на фізичний біль і біль емоційну,що виникає через батьківську байдужість, реагують одні й ті ж ділянки мозку. Оскільки емоційну біль можна придушити, вона буде тліти роками, і наслідки цього виявляться важкі і майже непоправимі. Коли ж психологи спробували оцінити, хто з батьків важливіше, виявилося, що брак батьківської любові дитина переживає важче, ніж материнську неувагу. До такого висновку прийшли автори більш ніж 500 робіт; слід знову нагадати, що ні стать, ні культурні відмінності на такий перекіс у бік батьківської любові не впливали. В перекладі на практичну, сімейну мову це означає, що батько не повинен захоплюватися «чоловічими» методами виховання, тобто строгістю, суворістю, небагатослівністю і т. п., якщо, звичайно, він не хоче перетворити дитину в морального виродка.
Що ж до причин того, чому батьківська любов виявляється для дитини важливіше, то психологи вказують тут на соціальний статус батьків. Чоловік вважається главою сім’ї, його положення більш статусно, престижно, він володіє більшим авторитетом – це загальна риса безлічі культур і народів. Дитина розуміє важливість особистості батька, і батьківська любов стає більш бажаною, як любов більш могутнього і сильного. Однак це поки що не більше ніж гіпотеза, яка вимагає підтвердження – наприклад, у дослідженні культур, де і суспільне, і внутрішньосімейне становище жінки не нижче, ніж у чоловіка.