Часто батьки засаджують дітей за виконання домашніх завдань або вимагають відточування навичок гри на фортепіано, вважаючи, що така наполегливість допоможе їм домогтися високих оцінок. Проте вчені довели, що дорослим слід чинити з точністю до навпаки.
Як повідомляє видання Daily Mail, вчені з Колорадського університету в Боулдері (University of Colorado) провели дослідження з метою з’ясувати, які заходи допомагають дітям розвивати свій потенціал і добиватися поставлених цілей, в тому числі і у навчанні.
Читайте також: Батьки стверджують, що діти в школах тупіють, і вчать їх вдома
“В останні роки в інтернеті і ЗМІ не вщухають дискусії на тему правильного виховання дітей, у яких беруть участь як прихильники жорстких заходів, так і прихильники вільного способу життя. І саме тому було важливо провести дослідження в цій області і відповісти на актуальне питання, який підхід можна вважати правильним”, – говорить професор психології та неврології, Юко Мунаката (Yuko Munakata).
З цією метою вчені на чолі з Джейн Баркер (Jane Barker) почали відстежувати і фіксувати повсякденну діяльність шестирічних дітей 70 батьків, умовно розділяючи її на більш і менш структуровану. До більш структурованих дій ставилися робота по дому, фізичні вправи, виконання домашніх завдань і релігійна активність. А менш структуровані включали в себе ігри поодинці і з іншими людьми, соціальні екскурсії, огляд визначних пам’яток і читання.
Проаналізувавши результати, дослідники з’ясували, що діти, які присвячували більше часу менш структурованій діяльності – грали на вулиці, ходили в зоопарк або читали книги – більшою мірою були здатні ставити свої власні цілі і продумувати способи їх досягнення, не розраховуючи на допомогу дорослих. А ось діти, які засиджувалися над домашніми завданнями, або уроками гри на фортепіано, були менш здатні самостійно ставити перед собою цілі та досягати їх реалізації.
Читайте також: Суворе виховання може мати зворотній ефект
“Гнучке перемикання між різними видами діяльності допомагає їм (дітям) успішно справлятися зі завданнями і не застрявати на одній з них, – пояснює Юко Мунаката. – Розвинені в дитячому віці виконавчі функції мають важливе значення в подальшому житті, оскільки вони впливають на академічну успішність, матеріальний добробут і навіть на здоров’я”.