Главная / Людина / У космосі процес старіння зупиняється

У космосі процес старіння зупиняється

Вчені з НАСА підвели перші підсумки експерименту зі спостереженнями за здоров’ям Скотта Келлі, який прожив на борту МКС більше року, і його брата Марка Келлі, який жив у цей час в схожих умовах на Землі.

0b27b5a893e4d0715e4c6f97fbf64a9e

«Тіломіри Скотта Келлі почали збільшуватися в космосі, що може бути пов’язане зі зниженим споживанням їжі і підвищеним рівнем фізичної активності на борту МКС. Але коли він повернувся на Землю, тіломіри знову почали скорочуватися. Що цікаво, в листопаді тіломіри і Скотта, і Марка сильно скоротилися, що може бути пов’язане з якоюсь тривожною подією в їхньому сімейному житті», — заявили представники НАСА, чиї слова наводить Space.com.

Тіломіри являють собою кінцеві ділянки хромосом, які захищають їх від поломок, і протягом усього життя людини вони поступово коротшають. Скорочення тіломір до певної критичної точки переводить клітину в «режим старості», вимикаючи її з роботи організму.

Іншими словами, можна говорити про те, що життя в космосі з якихось поки не відомих причин призводить до того, що процес клітинного старіння або повністю зупиняється, або має зворотню дію.

Скотт Келлі і Марк Келлі, як розповіли НАСА, брали участь у цікавому експерименті, в рамках якого медики американського космічного агентства намагалися оцінити те, як життя на орбіті впливає на здоров’я людини. Скотт і Марк є однояйцевими близнюками і їх життя протікало схожим чином – обидва з них є астронавтами, що дозволило вченим вирішити цю задачу максимально точно.

Взявши проби крові та інших тканин перед і після річного «відрядження» на МКС, медики НАСА порівняли їх і виділили кілька інших цікавих змін, крім подовження тіломір, які викликала життя в космосі.
Наприклад, тривале життя в космосі, як і підозрювали вчені раніше, призводить до уповільнення темпів формування кісток, а також викликає невеликі негативні зміни у швидкості і точності роботи пам’яті. І той, і інший негативний фактор, як підкреслюють в НАСА, були недостатньо великими для того, щоб викликати серйозні проблеми для здоров’я людини при подорожі до Місяця або Марса.

Ще одним цікавим спостереженням стало відкриття того, що життя в космосі може посилювати запалення, підвищуючи рівень жирів і гормонів в тілі, а склад мікрофлори в кишечнику Скотта Келлі помітно змінився під час життя на орбіті. Після того, як він повернувся на Землю, і те, і інше прийшло в норму.

Що ще цікавіше, однояйцеві близнюки виявилися не повністю ідентичними з генетичної точки зору – розшифровка їх РНК і ДНК показала, що понад 200 тисяч сигнальних РНК, що регулюють роботу різних генів, містилися в клітинах Скотта і Марка в різних кількостях. Ці відмінності, як відзначають вчені, могли бути викликані як набутими мутаціями, так і самим фактом потрапляння в космос. Що саме породило їх, біологи пообіцяли дізнатися в ході подальшого аналізу зразків.

За словами НАСА, фінальний звіт по здоров’я близнюків Келлі буде опубліковано у другій половині року в одному з престижних наукових журналів. Ці дані та публікації, як сподіваються дослідники, допоможуть НАСА і всій Землі в цілому підготуватися до подорожі на Марс та інші планети.

 
comments powered by HyperComments