Чи відчуваєте ви себе огидно? Я зараз говорю не про клінічну депресію. Я говорю про щодену жалість до себе, яка виникає тому, що ви не отримали бажану роботу, не сходили на довгоочікуване побачення або не завели собі бенгальського тигра.
Я дізнався, що надмірна жалість до себе веде до жахливих наслідків у довгостроковій перспективі. Ще я дізнався, що вона здатна створити для вас небезпечне почуття комфорту в перспективі короткостроковій. Крім того, я дізнався, що можу жити підозріло довго, харчуючись лише йогуртом і пивом. Однак зараз зосереджуся лише на двох перших пунктах.
1. Жалість до себе зводить стіну між вами і невдачею
Оцініть різницю між нещастями, що виникають через реальну хвороби, і нещастями, яке ви створюєте для себе самі. Наскільки я можу судити, різниця полягає в тому, що жалість до себе дає привід не починати діяти самостійно, в той час як депресія – не дозволяє вам самостійно діяти, навіть якщо ви цього хочете.
І ви напевно чули всі ці відмовки: «Я хочу написати книгу, але я не надто добре висловлюю свої думки», «Я хочу сходити на побачення, але я не надто привабливий». Завжди легше припустити, що ви некомпетентні в чомусь, ніж докласти реальне зусилля і виявити, що ваші найгірші побоювання з приводу ваших здібностей дійсно вірні.
Але все це знаходиться за рамками некомпетентності або ліні. Багато хто з бажаючих сходити на побачення напевно знають когось, хто ще менш привабливий, ніж вони, але при цьому регулярно займається сексом.
Мова йде не про те, щоб дати самому собі привід для бездіяльності, а про те, щоб знайти собі якесь виправдання, щоб навіть не спробувати почати діяти.
Читайте також: Витоки і перспективи соціальності: розумним не потрібна компанія?
Якщо ви спробували зробити щось і зазнали невдачі, цілком зрозуміло, що ви будете розчаровані, але коли ви переконуєте себе, що у вас немає можливості це зробити, то просто втрачаєте цю можливість.
А ось що стосується побачень, то тут шанси є завжди. Так, ви можете кілька разів отримати відмову, але в кінцевому рахунку отримаєте що хотіли.
Ми схильні вдаватися до різних хитрощів, які стримують наше зростання, і одна з них виглядає так: спочатку ви знаходите причину не намагатися, потім починаєте переживати, що у вас немає результату, який, можливо, був би, якби ви одного разу не пошкодували себе і все-таки спробували. У глибині душі ви прекрасно знаєте, що шанс у вас є, але відмовляєтеся це визнати. І це роз’їдає вас, як сама справжня хвороба.
2. Ви виправдовуєте свій гнів, порівнюючи себе з успішними людьми
Потужний приплив жалю до себе може викликати ситуація, коли ви дивитеся на когось (особливо якщо цей хтось молодший за вас) і нарікаєте, що його кар’єра краща від вашої, кращий будинок, колекція пластикових супергероїв і так далі. Багатьох така ситуація мотивує домагатися нових досягнень, щоб зробити себе краще. А інші люди можуть використовувати її для того, щоб створити собі ще одне виправдання.
[ads2] Якщо ви заздрите роботі свого друга, а вам скажуть, що через постійну понаднормову роботу хлопець завжди один, ви тут же зациклюєтися на другому одного, у якого робота краща і який розважається частіше. Ви щасливі лише тоді, коли нещасні. А після того як ви знайшли підходяще, максимально хворобливе порівняння, можна починати виправдовуватися:«Неважливо, скільки я буду працювати, у Джеффа завжди буде більше грошей. Так навіщо взагалі починати »?
«Я вчилася грати на терменвоксі місяцями, і результат досі нульовий, а Сьюзен навчилася за пару днів! Чи варто взагалі цим займатися »?
Всі ці невигідні порівняння потрібні вам лише для того, щоб ухилитися від важкої роботи, яку ви цілком могли зробити, але не зробили.
Ви цілеспрямовано концентруєтися на непідконтрольних вам достоїнствах інших людей, які ставлять вас в явно невигідне становище: Джефф був хлопчиком з трастовим фондом і отримав безкоштовну путівку в Гарвард, тоді як вам доводилося чистити крани, щоб протягнути себе в звичайний коледж. Але при цьому ви вперто ігноруєте змінні, які цілком можете пояснити: Джефф після закінчення Гарварду гарував по 80 годин на тиждень, а ви в той момент якраз починали збирати колекцію пивних банок. При цьому вам навіть в голову не приходить, що капризи життя іноді можна компенсувати важкою роботою.
3. Жалість до себе змушує відчувати себе особливим
Якби жалість до себе лише робила людей нещасними, у неї б не було притаманної їй чарівності. Ви переконали себе, що інші люди весь час здорові і щасливі. Ще ви переконали себе, що нещасні не зі своєї вини. Таким чином ви створили історію, в якій ваші добровільні страждання благородні і зовсім не є результатом вашого невідання.
Кожному хочеться відчути себе особливим, тому що альтернатива цій точці зору припускає, що ви звичайна людина, такий же, як і мільярди інших, який веде своє коротке безглузде існування, а потім помре і буде назавжди забутий.
Кар’єра, сім’я, робота – все це може на якийсь момент надати вашому житті величезний сенс і на час відсуне на другий план думки про неминучу всепоглинаючу порожнечу.
А якщо у вас досить великий досвід спілкування з людьми, то ви ніколи не станете обговорювати цю тему, оскільки ніхто з вас не хоче почути у відповідь щось на кшталт: «А ви думаєте, тільки у вас є проблеми? Так ваше життя прекрасне, припиніть скаржитися »!
4. Це може стати звичною рутиною
В даний момент деякі з вас, ймовірно, кажуть: «Ну звичайно я шкодую себе! Минулого місяця я втратив свою роботу, дружина мене покинула, потім моя домашня мавпа знайшла мій кокаїн і передозувалася. Моє життя – відстій, і я навіть не можу нюхнути наркоти, щоб хоч якось себе втішити ».
Якщо ви стикаєтеся зі складними обставинами, то тут жалість до себе не тільки цілком зрозуміла, але й може стати важливою частиною процесу одужання.
Якщо ви будете використовувати жалість до себе в якості милиці перед обличчям серйозних проблем, то можете помітити, що ваша мотивація при цьому стрімко випаровується.
Читайте також: 18 правил життя Далай Лами
Проблема в тому, що, використовуючи жалість до себе таким чином, ви ризикуєте потрапити в колію, з якої буде важко вибратися без сторонньої допомоги. Жалість до себе так само ненадійна, як улюблена собака, яка в один непрекрасний день може вас загризти.
Страждання передбачає рутину: одні й ті ж почуття, одні й ті ж дурні звички кожен день. І якщо ви не намагаєтеся поліпшити власне життя, вам не доведеться мати справу з відмовами, страхом перед невдачею або з іншими страшними емоціями. Ви не повинні шукати собі застосування, підраховувати власні недоліки, і вам не потрібно справедливо оцінювати інших людей.
Щастя, хто б там що не говорив – це важко.
Натхнення: factroom.ru